Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda

- Я не думаю що він хоче слухати такого покидька як я! - він закрив рукою обличчя.

- Я пробачаю тобі і це твій перший крок до нового життя! - я підбадьорив його хнявши руку з його сумного обличчя.

- Ти так справді вважаєш? 

- Я ж ніколи не брешу Кенні!

- Цього б мені варто навчитися в тебе але ж ти знаєш, що з брехнею легше жити, можна увесь світ обійти! - посміхнувся він нарешті.

- Можна обійти весь світ, та ніколи не можна повернутися туди де набрехав, рано чи пізно брехлива історія чи ідея має закінчитися і закінчться вона для тебе там де ти її почав!

- От ти завжди за правду так би мовити, та ця правда і бажання справедливості приносить тобі лише проблеми, чому воно так Матіасе?

- Це боротьба, не можна перемогти ворога на війні не зіткнувшись з ним на полі бою, де бруд, кров, смерть і виживання до якго треба прикласти зусилля!

- Знаєш я подумаю, щоб поговорити з Богом! - сказав Кенні.

- Головне не затягуй, наше життя занадто коротке!

- Постараюся, мені знаєш треба підготуватися до нового життя, позбутися поганих звичок хоча б зменшити кількість поганих справ! - пояснив він мені.

- Ти помиляєшся Кенні! - усміхнувся я.

- Хіба не так?

- Коли Ісус прийшов на землю то сидів за столом з тими хто був не достойним навіть говорити з Ним. Навчав тих хто в своєму житті перебував у глибокому відчаї і зціляв хворих, а не здорових!

"Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним."

(Євангеліє від Марка 2:15)

- Я не достойний говорити з Ним! - запевнив він знову мене.

- Так вважаєш ти але не Він, ти і кожен з нас такий самий на кого Він чекає, щоб вечеряти разом нами, але все починається з знайомства із визнання своєї немочі і звернення з поганих шляхів!

- Якби це говорив хтось із тих охайних проповідників, які уявлення не мають, як люди живуть в цих бетонних вуликів я б не повірив, але я знаю тебе і твоє життя тому я повірю тобі!

- Я такий як і ти ми всі такі, ми овечки, які загинемо без пастуха!

- Я почну нове життя, я хочу його почати, але спершу поверну свою сестру, спершу ми завершимо розпочатий план! 

- Завершимо його. Та мене бентежить те, що я так і не бачив тих на стороні яких битимусь. Не було у нас зустрічі, що ти про це думаєш?

- Думаю вони не хочуть світити своє обличчя, люди впливові то навіщо їм це, якщо Джанет працює на них то значить все гаразд вони їй вірять, а тебе знають. Не варто турбуватися Матіасе! - Кенні дещо заспокоїв мене.

- Хай би так і було, лишень без якихось сюрпризів! - поділився я з ним своїми думками.

-Так і буде, давай краще поїмо, а то вже помираю від голоду та і ти теж, стільки сил віддати тренуючись, кляті справи ні хвилини для спокійного життя! - розбурчався він не на жарт.

- А ти як гадаєш, коли тренуєшся треба десь брати енергію. Заодно треба обговорити, як повернути твою сестру і сестру Джанет!

- А якщо зі зброєю?

- Ні, це безглуздо, треба щось вигадати, щоб вийти чистим і чесним! - сказав я.

- Матіасе граючи в ігри з такими нелюдами чесним і чистим не будеш! - наголосив Кенні.

- Та я знаю, але все ж треба подумати! - маючи справу з нечесними людьми я все ж бажав, щоб ми зі своєї сторони всиняли чесно інакше б стали їхньою подобою такими ж нечестивцями.

- Може викрасти їх поки він буде зайнятий боєм? - Кенні продовжував висувати свої шалені ідеї.

- Варіант, але ти накличеш на себе біду, а воно нам навіщо, тобі воно навіщо? - варто було заспокоїти цього амбітного супергероя.

- Я й так втечу звідси! - розсміявся він, не зважаючи на мої застереження.

- Це занадто небезпечно!

- Я все життя живу поруч з небезпекою!

- Так але зараз з тобою я і я не можу тобі дозволити робити необдуманих речей! - я намагався вберегти його.

- Гараз Матіасе не переймайся краще їж, усе буде добре, Джанет вже все придумала!

- Вже? - здивувався я.

- Скоро вона прийде і все розповість тобі сама. Доречі Матіасе!... 

- Що? 

- Той боєць, світловолосий!...

- Як він? 

- Та втому то справа, що ніяк! - відповів він. - Помер дорогою в лікарню!

- Оце так новина. Як шкода хлопчину! - промовив я з жалем.

- І не кажи, молоде дурне!

- Амбітне, але вже це неважливо!

- Тож Алігатор це серйозно! - він наче засумнівався. - Якщо його залишить Бебіт він вміх там повбиває! - обурився Кенні.

- Ти сумніваєшся в мені тільки скажи мені чесно? - запитав я.