Марк Логан - Віддана босу за борги, Марк Логан
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Вас залишити навіть ненадовго не можна, — бурчить друг. — Пригоди на свою голову одразу ж знайдете.
Стас злий і на мене вовком поглядає. Ясна річ, він не в захваті, що я сам не зателефонував, а охорону до нього відправив.
— Це востаннє, — намагаюся пожартувати.
— Андрію, — він кладе руку на плече, — Костя в аварію потрапив. Видно, не впорався з керуванням, — робить паузу, даючи мені переварити почуте. — Він теж тут, тільки на другому поверсі. Його готують до операції.
Кров у голові шуміти починає. Я хотів його провчити, покарати за підлість. Так, визнаю, хотів. Але щоб вийшло ось так...
Сука! Що за кінчений день?!
Відпускаю Стаса і Таню, запустивши пальці у волосся. Дихати, бляха, не можу. У грудях все рве нахрін.
Нехай помилився, але він мені брат! По крові брат, і хоч ми й не були близькими, ніколи не бажав йому смерті. Провчити хотів, не більше. Щоб зрозумів, усвідомив свої помилки.
Сука!
Повертаюся до дверей реанімації. Наступної миті хочу рвонути в інший бік, щоб запитати про брата, тільки поворухнутися не можу. Як тут вибереш, якщо Шрам урятував мою жінку?
На щастя, вибирати й мучити себе довго не доводиться. Лікар виходить у коридор, втомлено чухає потилицю, шукаючи нас поглядом.
— Ви родичі пацієнта?
— Так, як він? Що з ним? — випалюю, роблячи крок уперед.
— Кулю витягнули, — тінь усмішки пробігає обличчям лікаря. — На щастя, важливі органи не зачепило, куля застрягла в кишківнику, ми вже зробили все необхідне.
Полегшенням накриває, як прохолодною водою після нестерпно спекотного дня.
— Можна його побачити? — одразу ж запитую.
— Можу тільки попросити медсестру зробити відеоконференцію, — пропонує лікар. — Зрозумійте, навіть попри щасливий результат, не варто забувати про інфекцію. Пацієнт відходить зараз від наркозу, йому потрібен спокій. Завтра вранці ми переведемо його в палату, якщо все буде добре.
Поки лікар пояснює про поранення Матвія і що завтра йому категорично заборонено їсти, а потім він нам розповість раціон, набирає медсестру і показує нам відео. Матвій справді відходить від наркозу, крутить головою, бубонить щось невиразне. Медсестра показує всі прилади, і хоч я ні хріна не розумію, трохи заспокоююся.
— Ви їдьте додому, відпочиньте, вранці чекаю вас тут! — обводить нас поглядом лікар.
— Дякую, лікарю, — Таня дякує, а в мене слова в горлі застрягають.
— До Кості? — цікавиться Стас.
Киваю, голосно хмикнувши.
— Ти ж і так усе знаєш!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віддана босу за борги, Марк Логан», після закриття браузера.
