Ярослава Дегтяренка - Лицарі Дикого Поля. Том 1

(обратно) 72

Капиджі-баші — начальник палацових вартових.

Капиджі — особливий придворний підрозділ, що існував у Кримському ханстві за аналогією з Османською імперією та забезпечував охорону ханського палацу, виконував кур’єрські функції та обов’язки охорони іноземних послів.

(обратно) 73

Іслям III Ґерáй (Гірей) (р. ж. 1604–1654) — хан Кримського ханства в 1644–1654 рр. Правив Кримом у проміжку між двома правліннями свого молодшого брата Мехмеда IV Ґерая. За час свого правління намагався послабити залежність Кримського ханства від влади турецького султана.

(обратно) 74

Ei nihil turpe, qui nihil satis! (лат.) — Ніщо не є ганебним для того, хто нічим не задоволений!

(обратно) 75

Калга — після хана перший посадовець у Кримському ханстві. Калгою призначали наступника кримського хана, а в разі його смерті калга управляв країною до призначення нового хана. Також калга був головнокомандувачем армії, якщо хан особисто її не очолював. Резиденцією калги був Ак Месджит (або Ак-Мечеть, нині це місто Сімферополь в АР Крим).

(обратно) 76

Султан — такий титул додавався до імені або посади всіх представників роду Ґераїв, які ніколи не посідали трон Кримського ханства.

(обратно) 77

Кирим Ґерай, або Керім Ґерай (р. ж. ? — червень 1651) — молодший брат кримського хана Ісляма III Ґерая. Калга у 1644–1651 рр.

(обратно) 78

Нуреддін — третя за значимістю після хана й калги посада в ієрархії Кримського ханства, яку зазвичай обіймав брат, син або племінник хана. Посаду нуреддіна запровадив хан Мехмед II Ґерай (роки правління 1577–1584).

(обратно) 79

Газі Ґерай (р. ж. 1621 — помер після 1666) — син Мубарека Ґерая, рідного брата Ісляма Ґерая III. Нуреддін у 1641–1651 рр. та калга у 1651–1666 рр.

(обратно) 80

Буза-хане — те саме, що й корчма, шинок, де продавали бузу — слабоалкогольний, густий та солодкий напій, який виготовляли з молотого проса.

(обратно) 81

Туми — так називали дітей, яких народжували християнські невільниці від татар. Таких людей не вважали дітьми свого батька, вони не мали жодних прав, їхній статус прирівнювався до раба. Батько міг продати їх як рабів. Такий звичай не поширювався на дітей ханів із династії Ґераїв — будь-який нащадок роду Ґераїв, прижитий хоч від законної дружини, хоч від рабині, мав права спадкоємця та престолонаслідника.

(обратно) 82

Князь Єремія-Михайло Корибýт-Вишневéцький (р. ж. 1621–1651) — державний та військовий діяч Речі Посполитої, походив із православного роду князів Вишневецьких, воєвода руський у 1646–1651 рр. Прийняв католицтво в молодому віці, що стало причиною презирства до нього православної знаті. Під час повстання Б. Хмельницького в 1648–1651 рр. виступав на боці Речі Посполитої проти козаків. Відзначився надзвичайною жорстокістю щодо православного населення та козаків. Батько польського короля Михайла Корибýта-Вишневéцького (р. ж. 1640–1673).

(обратно) 83

Фрашка — один із літературних творів, який поєднує ознаки епіграми, відрізняючись від неї тільки дуже жартівливим і пікантним тоном. Зазвичай фрашки, як і епіграми, складаються з двох-чотирьох рядків (рідко більше). Фрашки виокремлюються найрізноманітнішою тематикою жанрів. Вони набули поширення в польській літературі від XVI ст. завдяки впливу двору королеви Бони Сфорца й численним подорожам поляків до Італії задля здобуття гуманістичної освіти та зовнішнього лиску.

(обратно) 84

Кисіль Адам (р. ж. 1600–1653) — політичний і державний діяч, один із чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої. Походив із небагатого дворянського роду з Північно-Західної Волині, де йому належав маєток Низкиничі у Володимирському повіті. За переказами, рід Киселів сходить до київського воєводи Святольда, або Свентольдича, який загинув у Києві під час взяття його в 1018 р. Болеславом Хороб­рим, але за документальними даними, представники роду Киселя відомі тільки від кінця XV ст. Кисіль неодноразово виступав постійним представником Речі Посполитої в переговорах із повсталими козаками, але завжди займав активну пропольську позицію. З 1649 р. був призначений воєводою Київським.

(обратно) 85

Хоругва — у Речі Посполитій військова одиниця (те саме, що й рота), чисельність якої становила від 25 до 80 копій або від 100 до 200 осіб.

Надвірна хоругва — одиниця війська, зібраного магнатом на власних землях. Магнати збирали й утримували зазвичай дуже численні війська.

(обратно) 86

Текст листа процитовано з оригіналу.

(обратно) 87

Bydlo (польськ.) — дослівно: «велика рогата худоба». Так називали своїх залежних селян польські шляхтичі.

(обратно) 88

Калиновський Мартін (р. ж. 1605–1652) — перший чернігівський воєвода в 1635–1652 рр., польний гетьман у 1646–1652 рр. Учасник Корсунської битви (1648), після якої потрапив у татарський полон. Загинув у 1652 р. в Батогській битві.

(обратно)