Степан Дмитрович Ревякін - Гуляйполе

віддала душу. Ми вбивать її не будем — Голодом задушим! Ще не вмерла Україна, Та біди немає: Прийде час і Лейба Троцький Її доконає! Ще не вмерла Україна, — Все те буде з часом. Ну а поки будем рвати З неї хліб і м'ясо! "Ще не вмерла Україна" — З Києва лунає. Поруйнуєм церкви-храми, То й сама сконає! Ще не вмерла Україна З заходу й до сходу. Нам самим вона потрібна, Тільки без народу! Ще не вмерла Україна, Але є в нас плани: Відберемо в неї мову — Расейською стане![84]

Позаду себе Ленін чує якийсь шелест. Повертається. До нього наближався Грушевський.

ЛЕНІН(сам до себе). Бр-р-р, знову цього хохла чорти принесли на мою лису голову. Мабуть, продовжить полоскати мізки про Махна.

Підходить Грушевський.

ГРУШЕВСЬКИЙ. Я знаю, чому ви, комуністи, так активно протестуєте, аби Господь ще довгий час не розглядав на Божому суді справи Махна.

ЛЕНІН. І чому?

ГРУШЕВСЬКИЙ. Хочете, щоб він якомога довше помучився на самоті, у відсутності інших душ. Це, як на землі, у холодних камерах-одиночках в'язнів утримують.

ЛЕНІН. Ну й що, батенька? (пауза). Справді, цього хочемо, бо він іншої шани від нас не заслужив.

ГРУШЕВСЬКИЙ. Ми віримо в Бога, в його справедливість.

ЛЕНІН. А в нас свій Бог — Диявол. І він ніколи не залишить нас на самоті. А ваш підопічний відщепенець Махно завжди був "ні вашим, ні нашим", тож хай таким і залишається у Всесвіті. Ну як, батенька, зі мною ти згодний?

ГРУШЕВСЬКИЙ. Він був сам собою. І вже навіть у цьому його людська гідність. (пауза) Якщо хочеш, його велич.

ЛЕНІН. З людей, гідних називатися великими, я знаю лише одного.

ГРУШЕВСЬКИЙ. Кого?

ЛЕНІН(самовпевнено). Себе!

ГРУШЕВСЬКИЙ. Тепер зрозуміло, чому ти не вмер від скромності.

ЛЕНІН(сердито). А ти?! (пауза). Знаєш, від чого ти вмер?.. Спитай у товариша Сталіна. Він тобі таке скаже! (пауза).

Несподівано з'явився Диявол.

ДИЯВОЛ. Знову чубитеся між собою за того гицеля?

ЛЕНІН(підбадьорився). Твоя правда, мій Світоче! Гицель та й годі. Я й кажу: на якого біса (Ленін раптом замовк, навіть затулив рота рукою). Вибач, мій Світоче (пауза). Я не те хотів сказати (пауза). Так я кажу цьому пану українцю: "На якого Бога нам тут, у Пеклі чи в Раю, здався той гицель? Нехай там крутиться сам на сам у безмовному і безлюдному просторі."

ГРУШЕВСЬКИЙ. Ото ж бо, безмовному і безлюдному. А це вже не за Божими законами.

ЛЕНІН. А я кажу... (пауза).

ДИЯВОЛ(різко перебиває Леніна). Тут може говорити тільки один — я. А ти, Ульянове, не поспішай попереду свого батька, тобто мене! Тож слухай: щойно проснувся Господь й невдовзі повернеться до своєї активної роботи — до наведення порядку у Всесвіті. Звісно, за безладдя влетить мені. А кому ж іще? Я у свою чергу всиплю