Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

– Дженніфер, я нагороджую тебе цією короною і нарікаю, Дженніфер – Відважна, за те, що боячись води, яка одного разу забрала життя у твого брата, ти зуміла врятувати життя цілого народу.

Дженніфер була до того зворушена, що сльози застигли в її очах, коли німфа одягла корону на її голову. Підбадьорливо посміхнувшись їй, Німфа підійшла до Есме і взяла її за руку. Вона витягла з кошика останню корону, виконану з рожевого кварцу, і одягла її на голову дівчини.

–Есме, я нагороджую тебе цією короною і нарікаю тебе Есме – Великодушна. За те, що ти пожертвувала своїми потребами заради порятунку інших. Цей кошик зібрав для вас увесь дивний народець і жителі лісу, врятовані вами, дарую його тобі, Есме, щоб ти з друзями відновила сили після виснажливої подорожі. – вона передала кошик із наїдками Есме, і та широко посміхнулася.

Німфа відійшла на крок, оглядаючи всіх, кого нагородила, і тепло посміхнулася їм.

– Нехай ці корони стануть вам допомогою в той момент, коли світ для вас впаде. Це ваш компас, оберіг і світло, у найтемніші часи.

Німфа Чащі Лісової відчинила фіранку з плюща, де відкривався вид на Ґотлін.

–Шлях вам відкритий. Бережіть себе.

Вони залишили ліс, опинившись біля кордону міста, дивлячись один на одного, Джилана і Калерія обіймалися, Дженніфер ледь стримувала сльози, обійнявши Кріса.

–Що ж... – сказала Ельга. – Усе пройшло непогано, але прокляття, як і раніше, в силі, це місто отруєне горем, залишеним Містифікатором.

–Ельго, ні! – сказала Калерія. – Ти сильніша за це! Ти не зло.

–Твоя правда, Калеріє. Я справді не зло. Але цьому місту час очиститися, – заявила вона, випаровуючись.

–Нам потрібно в Ґотлін.– стиснув щелепи Пітер.

–А де Дженніфер? – запитав Кріс, обертаючись на всі боки.

–Навіщо вона забрала Дженніфер? – не розумів Нік.

– Навряд чи вона вирішила вбити її, адже тоді не було сенсу ризикувати собою і рятувати її з Мавзолею. – задумалася Пайпер.

–Хоча... у Мавзолеї ми впоралися самі... – зазначив Кріс.

–Вона допомогла нам, зруйнувавши лабіринт, і послала мені свого барса для пошуків, зцілила мене. – згадав Найджел.

–Ельга явно не зло. – хитала головою Калерія. – Але що вона задумала? Про що знає Ельгорт?

–Я можу перенести вас у Ґотлін, я володію телепортацією.– сказав Ліам.

Есме послала йому посмішку, він на неї відповів.

–Місто, як і раніше, було закрите щитом Джини.– сказав Джим.– Не думаю, що зараз там безпечно.

–Там небезпечно людям! – посперечалася Джина.

–Так, але якщо ми всі зробимо крок за межу, втратимо пам'ять, як ти... – відповів Пітер. –Потрібно зупинити її звідси й убезпечити людей...

–Сьогодні цей щит буде зруйновано. – міркував в голос Найджел.– У ніч сьомого місячного затемнення третього.... Ніч на сьоме березня, тобто сьогодні.

–Це те, що було в пророцтві.– згадала Калерія.

Раптово Кріс упав і взявся за голову, він тремтів, а його очі засяяли.

–Відійдіть від нього. Не дивіться в його очі! – застеріг Нік.

–Бережіться! – кричав Кріс.

–Чого? – запитав Нік, присівши за його спиною, взявши за плече.

–Зараз нагряне.

–Що нагряне?

Кріс тремтів. Нік тримав його за плечі.

–Темрява. – прошепотів Кріс. – Суцільна темрява.

–Що ти маєш на увазі? – намагався зрозуміти Нік.

Кріс похитав головою, скривившись, його шкіру вкрили мурашки. Нік узяв племінника за руку і заплющив очі.

–Покажи мені.

Кілька хвилин тривало мовчання. Найджел згорав від нетерпіння, Нік насупився.

–Що там? – запитав Найджел.

–Чотири Леді Темряви. – прошепотів Кріс.

 Калерія закрила рот рукою.

–Що? Хто вони? – запитав Найджел.

–У Книзі Доль, було пророцтво про них. – піднімаючи Кріса з землі, заявив Нік. – Вдова, жінка, яка втратила своє дитя, сирота і сестра, що втратила брата – це чотири леді, чиї серця після пережитої втрати повністю заповнила темрява. Вони приходять на допомогу, щоб оновити цикл усього Ґотліна. Їхню появу передбачали в найтемніші часи Ґотліна.

–Тобто, як оновити цикл Ґотліна? – перепитав Пітер.

–Всі маги в місті оновлять цикл. –пояснив Нік.– Вищі Маги з'явилися в Ґотліні, щоб запобігти їхній появі. Але леді темряви приходять тільки тоді, коли місто потребує перезапуску.

– Навіщо їм це?

– Вони пізнали кінець, тепер вони хочуть відновити початок. Вони як чотири вершники – з'являються, коли магічний світ на межі до падіння.

– Я не хочу змінювати цикл.– протягнула Пайпер.

– Насильницький вихід із циклу небезпечний. – хитав головою Нік. – Якщо проробляти процедуру виходу з циклу некоректно, є ризик втратити свою сутність.