Данило Туптало - Житія Святих - Січень, Данило Туптало

"Яке велике терпіння і сила є в того чоловіка? Таким би годилося воїнами царськими бути, щоб від усіляких бід були вищі, не годиться мені його судити знову, але до царя Диоклитіяна пошлю його. Сам-бо він хіба зможе його здолати: досвідчений він у катуваннях, завжди такі винаходить муки і вбивства, що весь град Римський тремтить перед його судами". І не через багато днів, коли святий в темниці благодаттю Христовою від ран був зцілений і здоровий, послав його антипат до Риму, до царя Диоклитіяна, написавши про нього все. Коли святого ж вели воїни, виходячи із града, молився він до Бога, говорячи: "О Боже і Царю Неба, і землі, і всієї Вселенної, все сповнюєш Сам і з жодного не відлучаєшся місця, у руки Твої град цей передаю, збережи його й ті, що в ньому, душі віруючих в Тебе. Збережи Церкву твою неушкодженою, щоб не розполохали пси і вовки малого в ній стада Твого, не згуби ані не зменшуй словесних овець твоїх, але більше примнож їх задля слави імени святого Твого, ані мене ж від града цього зовсім не відлучи, але, в путі і в подвигах зі мною перебуваючи, знову поверни мене сюди, Ти, що повернув Якова в дім батька його і вибавив його з рук Ісаєвих, кості знову Йосипові з Єгипту винести і в батьківському їх покласти гробі людям Твоїм звелів, щоб прославився Ти навіки-віків". Так помолився і був ведений в путь.

Коли був приведений святий до Риму і перед нечестивим царем поставлений, дивувався цар, бачивши світлість лиця мученикового і силу тілесну, і не хотів йняти віри писанню Домитіяновому, яке сповіщало, що такі страждання християнин той перетерпів: бачив-бо його тілом здорового, лицем веселого, наче ніколи ж ніякої біди не терпів. І питав: "Чи ти славний Климент, що такі муки перетерпів?" Тоді звелів покласти перед святим з обох боків багато різних речей, протилежних собі: з одного — срібло, і золота багато, і писання царське, що великі чини мученикові дарувало, одяг дорогоцінний і всіляке багатство та прикраси, з другого ж боку — зброю катівську, руки залізні й гаки, залізні одра й гострі бритви, вугля розжарене, казани, шоломи розжарені, рожна, колеса, і тяжкі вериги, й инші знаряддя ката незчисленні. Таке цар поклав і, на мученика глянувши, показав рукою золото і багаті дари і сказав: "Це дарують тобі боги наші, якщо, їх пізнавши, почнеш шанувати поклонінням і жертвами". Святий же відвернув очі від них, як від речей поганих, нечистих, і смердючих, і погляду недостойних, і сказав із зітханням: "Хай будуть вони з богами вашими на згубу". Цар же, грізно поглядаючи, показав на знаряддя катівське й до святого говорив: "Це приготоване для тих, хто не вірує в богів наших". Мужній же Христовий мученик відповідав йому: "Якщо катування твої, як же ти вважаєш, страшні є, що думаєш про муки, які приготував Бог небесний для тих, котрі не вірять у Нього? І якщо дари ваші світлі, і дивовижні, і почесні виглядають для тих, що по-земному мудрують, наскільки більші є ті, що воздаються на Небесах, які приготував Бог для тих, хто любить Його, їх же ані око не бачить, ані вухо не чує, ані на серце людині не прийде. Золото і срібло землі є неплідні, людьми на зовнішнє прикрашання вигадані, їх же вогонь і залізо перетворюють, іржа і стирання з'їдають, розбійники відбирають і злодії крадуть. Світлий одяг є справою червів, їжа для молі чи безсловесних тварин насиллям віднятою вовною. І тим, що її роблять, тим дивуватися годиться більше, ніж вам, що нею прикрашаєтеся, бо хитрістю якоюсь річ роблять, з гіршого в краще перетворюють, але самих робітників, як поганих і нічого не вартих, зневажаєте, а ті, що їхнім рукоділлям себе прикрашають, ті гордяться і вивищуються, від поганих безсловесних позичивши слави. Доброго ж Бога нашого блага не позичені ні від кого, але Його власні та незмінні, і з Його волі, а не людської хитрости існують, мають же славу безсмертну і світлість вічну, ані не бояться від довгого часу змін якихось, ані міль їх не їсть, ані тля не тлить, ані ж вічні віки не зможуть їх зістарити". Диоклитіян казав: "Добре говориш — зле розумієш, тому намагаюся до пізнання богів привести тебе і через те лагідно бесідую з тобою, вмовляючи тебе, щоб не уповав на смертного чоловіка, як Його ж бо ви шануєте, — Христа. Він від юдеїв багато муки перетерпів, врешті убитий був і помер. Боги ж наші завжди є безсмертні й ніколи нічого не терпіли". Святий же відповідав: "Правду говориш, царю, що боги ваші є безсмертні та безпристрасні: як-бо можуть померти, ніколи не живши? І як страждати можуть, будучи без почуттів? Не знаєш того, що биттям, різанням, тертям руками людськими зробилися. Камінних ваших богів залізо і молот били, дерев'яних — сокира і ніж різали, золоті і срібні у вогні вироблені, мідні й залізні молотом викувані — й, инших немало безчесних биття і втручань прийнявши, однаково залишилися бездушними. Безсмертні-бо є, наче не жили, руйнуються як ті, що ніколи не були. Господь же мій і Бог усіх Христос за природою людською померти захотів плоттю, щоб врятувати світ і саму перемогти смерть Божественною силою Своєю, — і зробив те, воскрес у день третій і життя Своє власне нам дарував". Диоклитіян же вільні й дерзновенні слова святого чуючи, розгнівався вельми і звелів прив'язати його до колеса, нагого крутити й бити палицями залізними. Коли оберталося колесо і святий був зверху — битий був палицями, коли ж був долі, де тісне навмисно було зроблене місце, там колесом притискався дуже, що й кості в ньому ламалися і тіло, яке після перших мук відросло, відпадало. Так багато годин мучений був Христовий мученик, молився, говорячи: "Господи, Ісусе, допоможи мені і полегш мені муки, забравши люті болі, бо на Тебе покладався, віддаючи себе на рани. Поможи мені, як же колись святому апостолові Твоєму Павлові, і поглянь на тіло моє, люто зранене, хочу ж бути цілий і здоровий для слави й ісповідання святого імени Твого і щоб більше мук за Тебе прийняти на осоромлення і безслав'я нечестивих. Укріпи мене в імені Твоєму, на Тебе уповаю, життєдавця мого". Коли так святий молився, зупинилося коло непорушно, а ті, що обертали його, втомившися, знемогли. Святий же, невидимою рукою звільнений, став цілий усім тілом і здоровий. Таке