Еммі Берн - Весняна казка , Еммі Берн

Я прокинулась дуже рано, тільки 07:15 , а я вже не сплю. Вечеря буде о 17:00 , і хвилювання тільки посилюється. Пишу Маркові доброго ранку, та йду на кухню потрібно випити кави.  

— Доброго ранку, ба . - бабуся завжди прокидається дуже рано , і готує для нас двох сніданок .

— Сьогодні ж субота , чому ти так рано встала?

— Хвилююсь перед майбутньою вечерею - мені зараз необхідна підтримка .

— Знайомство це завжди бентежна подія , та ти не переживай я впевнена , що ти їм сподобаєшся - бабуся мило посміхаючись , погладила мене по руці .

— Діло в тому , що я вже знайома. І мені дали зрозуміти , що я не підходжу їм - вирішую сказати правду , мені потрібна порада як краще себе вести, а бабуся завжди була мудрою жінкою.

— То просто не звертай уваги , тримай голову високо піднятою . Якщо ти їм чимось не догодила, це вже їхні проблеми . Головне , що тебе любить Марк , але уважно слідкуй за ним . Тому що якщо він буде дозволяти , своїм родичам принижувати тебе , то шли його куди подалі. - ба , завжди була рішучою жінкою.

— Але це його сім'я, що якщо йому буде страшно піти проти них ?

— Відкрию тобі один секрет , ти вже доросла маєш знати.  Батьки твого дідуся були проти нашого шлюбу , настільки що відреклись від свого сина у день нашого весілля. Та мій чоловік ні разу і словом мені не обмовився, що жаліє про наш шлюб . І коли його родичі намагались мене принизити , він швидко закривав їм рот . Тому знай , якщо чоловік дійсно кохає тебе , він ніколи сам не образить , і іншим не дозволить - я мало пам'ятаю дідуся, він помер коли я була ще маленькою . Та я запам'ятала як він сильно любив бабусю , що ранку дарував їй квіти , а якщо не міг знайти чи купити , зривав будь-яку квіточку і дарував . Це завжди для мене був приклад , справжнього кохання.  

— Я дослухаюсь до твоєї поради . Як ти змирилась із втратою ? - я завжди уникала цієї теми , але спостерігаючи зараз як горять  бабусині очі , коли вона згадує дідуся  , стало цікаво як вона змогла пережити це.  

— Ніяк, вже 12 років  частинка мого серця та душі залишилась з ним.  Спочатку я думала , що не витримаю цього . Мені хотілось, щоб мій Ігор був поряд , що ночі я молилась, щоб він мені хоча б приснився . Та здаватись я не мала права , адже у мене були ви , єдині промінчики світла у темряві болі . - на її очах з'явились сльози , я не змогла сидіти осторонь, тому швидко обійняла міцно - міцно бабусю . Мені хотілось хоч трошки забрати її біль.

— Ну все Міро , а то снідати пора . А ми тут сирість розвели .

Ми ще трохи розмовляли, згадували дитинство , юність , і було так легко та добре. Хвилювання трохи вщухло , я зрозуміла боятись мені нічого . Якщо Марк моя доля , то він не дозволить мене ображати .

Я прийняла душ , накрутила волосся на бігуді. Часу ще цілий вагон , тому щоб хоч трохи відволіктись прийнялась за навчання. Теорія держави і права , ось на що я вирішила витратити кілька годин свого часу . За цим заняттям, я не помітила як наступив обід, тому швидко перекусивши я почала бігати по кімнаті в пошуках своєї косметики . От було багато часу , а зараз його катастрофічно мало.  

Спочатку вирішую зробити легкий макіяж , з акцентом на губи . Для вірності своїх дій включаю туторіал на ютуб , і у мене виходить навіть схоже , але я потратила на це цілу годину . Ех мені потрібно навчитися користуватися своїм часом , а то напевно тільки я можу встати з  раннього ранку, що запізнитись на вечерю. Та у мене з'являться нова проблема,  я не знаю одягнути спочатку сукню , чи зробити спочатку зачіску . Хвилин двадцять я витратила на свої роздуми, а часу залишається все менше. Тому вдягаю сукню , знову любуюсь собою у відображенні. Розпускаю бігуді , та красиво вкладаю локони  . Це заняття не таке і просте , як здається на перший погляд , мої руки під кінець вже хотіли відвалитись геть.  Залишився один штрих парфуми , рідко їх використовую та сьогодні думаю це відповідний випадок .

Мелодія мого телефону відволікає мене , але є одна проблема я не знаю де він . Намагаюсь знайти та марно, я створила страшний бардак у себе в кімнаті і десь тут дзвонить мій телефон. Мене вже все починає трохи злити , та я знаходжу його вже після трьох пропущених від Марка.  Тільки вже я збиралась подзвонити  , як мене випередили.

— Алло , вибач я не могла знайти свій телефон - чую , як з полегшенням Марк видихає , і розумію що він вже міг собі надумати .

— Я вже під твоїм під'їздом , ти готова? - ага, тільки от хвилювання нікуди не ділось .

— Так , вже виходжу - швидко скидаю виклик .

Вдягаю босоніжки, кладу телефон у сумочку . В останнє дивлюсь на себе у дзеркало, задоволена своїм виглядом , я прощаюсь з бабусею та акуратно спускаюсь до Марка який вже чекає мене з красивим букетом білих гортензій .Я мало дар мови не втратила від такої краси .

— У мене найкрасивіша наречена на цілому  світі . Ти дуже красива, сонечко - від його компліментів серце тріпотіло від радості .

— Це тобі до речі - його розгубленість, найкращий доказ того ,що виглядаю я чудово . Тому беру букет, який ще більший за попередній, та кладу його на заднє сидіння, не забувши насолодитися прекрасним ароматом .

— Мені дуже приємно , дякую - бачила як Марк хотів поцілувати мене в губи , але щоб не зіпсувати макіяж , поцілував у шию . Від цього ураган мурашок пронісся по шкірі, здавалось шкіра від його поцілунків починала горіти , а у середині з'являлось дивне відчуття полум'я.

— Ти так прекрасно пахнеш - щоки вже палали вогнем , мені було ніяково від такої уваги та компліментів, але дуже сильно приємно .

Ми їхали більше години , слухаючи музику та підспівуючи майже всі пісні . Мені так легко та спокійно з ним, його щира посмішка теплотою розливається по моєму серці . Хвилювання яке було , помалу відступало геть , біля нього мені не страшно.

Ми заїхали на територію двох поверхового котеджу , де було дуже багато охорони . Будинок заворожував своєю красою , великі панорамні вікна додавали вишуканості. Великий сад виднівся в далі , а біля будинку був красивий газон з багатьма кущиками та різноманітними квітами , можна спостерігати та любуватись цією красою годинами .