Горобчик-Кім, Нора Нойс - Сяйво повні, Горобчик-Кім, Нора Нойс

   Пройшло вже  майже три тижні мого очікування. Я подивилася на годинник. Шоста вечора і скоро Грегорі напише мені. Він завжди писав майже в один і точне час. Але цього разу він не звично запитав, як я і як будинок? А написав, що повертається. Але не один.
“ Я їду додому. Після завтра буду вдома. Я їду з майбутньою дружиною тож прибери в будинку і їдь на всі чотири сторони, щоб навіть запаху твого в будинку не було. Ти вільна”.
У мене випав телефон з рук. А в голові, як на повторі крутилися слова: “Майбутня дружина,  майбутня дружина». 
Розпач, біль, істерика  перемішалось все,  я проплакала декілька годин, а потім пішла виконувати наказ. 
Всю ніч і пів дня  я робила вологе прибирання в будинку з тими самими травами , що глушать всі запахи. Я  вимила  та  випрала  всі речі до який торкалася раніше. Змінила постіль у спальнях. І викинула сміття. Зібрала свої речі в старий рюкзак Грегорі, який він викинув, а я дістала зі смітника, випрала підшила та сховала, адже моя сумка геть розлізлася. Всі мої речі туди чудово влізли. І ось вранці наступного дня я стояла посеред зали і прощалася з будинком в якому була щаслива і почала мріяти про справжню родину. Я дістала телефон і залишила його на столі, адже він мені не належав. Я б звісно хотіла піти та попрощатися з єдиною подругою, але не знала де вона зараз  живе. Адже у  Германа я не була жодного разу. Тому просто пішла з будинку. По дорозі на щастя я  зустріла її.
- Ти куди? І чому така сумна? - перехопила мене Келлі.
- Я їду назавжди. Я рада, що зустріла тебе, бо ти єдина моя подруга і єдина рідна мені людина тут у цій зграї, - я ледь  стримувала сльози.
- Але чому? Грегорі знає? – посипалися запитання.
- Так. Це його наказ. Я вимушена виконати.
- І куди ти?
- Не знаю. Спочатку до батька та сестри, а потім буде видно. Я тепер не дововчиця, без зграї. 
- Бережи себе, — прошепотіла вона, відступаючи.
- Добре.
Я без перешкод покинуло зграю нікому не було до мене діла. Я ж ніхто для них. Але тоді я ще не знала, що це лише початок моїх проблем і саме основне  ще попереду.