Неталі МакКензі - Леді для герцога, Неталі МакКензі

 

        - …. Як Ви могли таке вчинити не запитавши моєї думки? - попри юний вік Крістофер розумів чим для нього особисто обернеться цей договір. Він чув, що такі домовленості укладають, але ніколи не думав, що стане жертвою одного з них. Він звик усе обирати самостійно. В школі з його думкою рахувалися або ж просто готували до того чи іншого рішення. Та й батько раніше діяв по такому принципу. Але чомусь цього разу все пішло не так. Лише зараз він зрозумів чим була викликана необхідність супроводу батьків на прийом. Адже раніше такого не було. На щастя, майбутній герцог стійко витримав події, що розвинулися в Дорсет-хаусі. Але щойно він з батьками переступив поріг рідного маєтку, то відразу ж вихлюпнув на батька все своє невдоволення.

         - Хіба це на щось вплинуло б?  - надто спокійно перепитав герцог. Хоча зазвичай їхні дебати проходили більш емоційно. Але зазвичай батько радився з ним. Тим самим намагаючись привчити майбутнього герцога до дискусій та вміння відстоювати свого. Але не цього разу.

      Крістофер підняв голову і подивився вверх. На мить йому здалося, що він бачить самого себе. Герцог Холстон був твердим у своїх намірах. 

       - Вам абсолютно начхати на мою думку?! - І тут на нього нахлинула неприємна здогадка. - Ви мене розлюбили? Чи вважаєте, що попри всі мої старання та успіхи я не гідний бути герцогом і тому зараз розпоряджаєтеся та плануєте як має протікати усе моє життя? Ви гадаєте, що я не зможу відповідати за власне подружнє життя?! 

       - Тобі ще багато потрібно зрозуміти. І шлюб це те, що поки тобі неможливо осягнути. Певен, згодом ти оціниш мій широкий жест і будеш лише вдячний. 

- Широкий жест? - Ха! Ви відібрали в мене найголовніше — свободу вибору А чи думали Ви про те, що я можу закохатися в якусь іншу леді? Що тоді? Я буду змушений жертвувати своїм щастям заради Вашої примхи! В одному Ви праві, Ваша світлість — я пам’ятатиму про це усе своє життя. І повірте, це буде один з моїх найгірших спогадів.

- Не накручуй себе. Краще подумай про вигоду, яку ти отримаєш від цього союзу. 

- Жодна вигода не компенсує того, що я втратив. Я повертаюсь в Ітон. Клянусь, це була моя остання поїздка в місце, яке я вважав домом. 

- Тобі лише одинадцять. Ти не можеш приймати таких рішень. - гнівно заперечив батько.

- Тепер можу. Прощайте Ваша світлість..... - Крістофер не оглядаючись покинув маєток.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно