Катя Кірініна - Вибач та зрозумій, Катя Кірініна

Головою розумію, що це погано, але не можу перестати відповідати їй на поцілунок, мені цікаво, що ця дівчина почне далі. Її губи відверто заворожують і розбещують мої думки. Вона притискається вже і крутиться, туди—сюди зачіпаючи найчутливішу частину мого тіла і мені починає здаватися, що ще трохи і я трахну її у туалеті.

Вона заводить мене безпосередньо, до поколювання в кінчиках пальців, що це в біса таке? Як у неї виходить, добитися від мене того, чого, в принципі, я не хочу?

Розумію, що вже на межі, підхоплюю Вероніку за стегна і саджу на стільницю з умивальником. Жодної думки зараз у голові немає, тільки ця вимушена пристрасть керує нами.

Помічниця опускає руки й торкається моєї ширинки, а я дозволяю їй все це. Зараз скористаюся моментом, а потім – звільню. Мені не потрібні закохані погляди та цукрові мрії, що вона зможе заповнити місце Лисиці у моєму житті.

Тільки фізичне задоволення, якого в житті мені зараз стало дуже мало. Тільки секс. Олеся ніколи про це не дізнається.

Та як би мені хотілося дати собі по яйцях в цей момент за свою наївність, адже не встигаю зняти з Вероніки трусики, як різко відчиняються двері, і хтось заходить.

Я стою спиною до того, хто увійшов, але в дзеркалі помічаю прекрасні блакитні очі, які завмерли та розширилися від шоку.

Моя дружина стоїть за два кроки від нас і бачить, як я збираюся трахнути помічницю у туалеті, і все, про що я думаю цієї секунди, як бл*дь, у такому дорогому ресторані, міг бути зламаний замок на дверях туалету?

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно