Ксенія Циганчук - Коли приходить темрява

на цього невідомого: він стежив за вбитою, стежив за вами із сестрою, хтозна за ким ще, — проказав Малашко. — Він цілком міг штовхнути вас, Назаре, зі сходів. Окрім того, чолов’яга мав до цього й мотив: боявся, що ви поскаржитесь у поліцію.

— А побачивши, що нікого немає вдома, вирішив зазирнути до дівчини, — додав я.

Ліза занепокоєно подивилася на мене. Проте цього разу вона, варто зазначити, виглядала сміливішою. Певно, турбота про сестру надавала їй відваги. Ліза за темпераментом — справжній флегматик. Її досить важко вивести з рівноваги. Зараз кохана поки що сиділа мовчки, слухаючи розмову. Я був певен: вона аналізує кожне слово, намагаючись скласти психологічний портрет убивці.

— Цілком імовірно, — погодився Ярик.

— Я дізнався про цього типа все, що міг, — заговорив Федюкевич. — А зміг я дізнатися досить цікаву інформацію. Отже, його звати Ігор Климович. Сидів. Угадайте, за що. — Однак поліціянт не чекав наших відповідей, він серйозно продовжував: — Сидів за домагання своєї колеги по роботі. Точніше, він ледь її не зґвалтував.

Федюкевич поклав досьє на стілець, що стояв перед диваном. Ярик узяв папку та почав ознайомлюватися.

— Так, нібито все вказує на нього. Він цілком міг убити дівчину Тьоми, проте потрібно перевірити його алібі. Якщо воно є, звісно.

— Спершу треба його знайти, — гмикнув Ярик, не відриваючи погляду від паперів.

Малашко кивнув.

— Нічого, знайдемо, — вів далі він. — Цей мужик цілком міг спихнути Назара зі сходів та завітати до Каті.

— Можливо, Тьома теж знав про те, що той спостерігає за його дівчиною, і ходив, як і Назар, з ним розбиратися. Відповідно, Ігор Климович вирішив його позбутися. Це, власне, пояснює те, що й Назара хочуть убити. Зрозумівши, що Назара він не добив, вирішує зникнути. Адже ж він не чекатиме, поки до нього прибіжить поліція. — Федюкевич розвів руками. Ідея була цікава. Однак тут втрутилася Ліза:

— Можливо, але є ще дещо. Андрію Степановичу, ви повідомляли, що на вбитому, а саме на його рані, знайдено жіночу волосину.

— Так.

— Це, відповідно, вказує на те, що вбивала жінка.

— Вбивала або ж просто була там присутня. Важко уявити, як жінка вбиває молодого сильного чоловіка. Так само, як і те, що вона могла перенести тіло вбитої подалі від місця злочину. Хоч у будь-якому випадку нам потрібно пам’ятати про її існування.

— Не варто забувати й про розірване фото. Навіщо вбивці потрібно було це робити? Отже, це можуть бути ревнощі. З ревнощів убивають Тьому та його дівчину. Як я зрозуміла, убита жінка нечасто бувала в Тьоми, інакше б її добре знали сусіди. Таким чином, вона може бути його коханкою.

— Думка цікава, а проте ніхто із сусідів не бачив, щоб до Артема навідувалися гості. Лишень його брат та ще якісь знайомі, та всі не надто часто, — зауважив Федюкевич. — Схоже на те, що він не хотів світитися. Цілком імовірно, через якусь свою незаконну діяльність. Хоча, звісно, не можна відкидати ревнощі як один із мотивів. Це теж треба враховувати. Особливо, коли потенційним убивцею є жінка. — Дільничний поліціянт посміхнувся.

Ліза кинула на нього не надто схвальний погляд.

— Ви так кажете, ніби чоловіки ніколи не вбивають із ревнощів. — Однак, як я й передбачав, вона не стала розвивати дискусію. Натомість звернулася до Малашка: — Волосся не належить убитій, наскільки я зрозуміла?

— Ні, не належить, — знову погодився з Лізою Малашко, відтак додав: — Окрім того, ми з Яриком знайшли у вбитого статті з журналів, з яких явно вирізали літери. Наші експерти перевірили, які літери були використані, та сформували приблизне повідомлення, яке мав би скласти Тьома. Воно звучить так: «Покладеш гроші у сміттєвий бак ресторану “Тарас”». Далі мало би бути ще щось, проте ми більше нічого не знайшли.

— Це означає… — почав був Федюкевич.

— Це означає, що він когось шантажував. І це цілком могло слугувати мотивом до вбивства.

— І тут усе зійшлося, — зазначив Федюкевич. — Він міг шантажувати Климовича тим, що розповість про його таємниче захоплення спогляданням жінок через бінокль.

— Воно-то так, проте вбита скаржилася на Климовича в день своєї смерті. Навряд Тьома так швидко міг організувати шантаж, а той, відповідно, їх убивство.

— Цілком імовірно, що Климович спостерігав не тільки за жінками нашого будинку, — додав я свою думку.

— Отже, з цим Климовичем фактично все зійшлося, окрім одного моменту: волосся жінки.

— Ви казали, що у вбитого є брат, наркоман. Він міг скоїти вбивство Тьоми та його дівчини? — поцікавилася Ліза.

— Теоретично міг, — почав Малашко. — Ми вже його спіймали. Алібі в нього, звичайно, відсутнє. Більше того, у квартирі є повно його відбитків. Проте це не можна назвати незвичним, адже він не міг не бути вдома в брата. Ми намагалися його допитати, та він абсолютно ніякий. — Слідчий нервово постукував пальцями по бильцю крісла.

— І не варто забувати, що ми шукаємо жінку, власницю волосся, — відзначив Ярик.

— Воно то так, — зауважив я, — але й чоловіка ми шукаємо теж. Дівчину Тьоми міг убити лише чоловік, адже жінка не могла