Дроянда - Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина , Дроянда

Люція повільно прокинулася, відчуваючи, як важкість в її серці поступово розсіюється. Вона сіла на кам'яній підлозі, повільно приймаючи те, що сталося. Відчула, як її сила змінилася, стала більш керованою, більш впевненою. Це було важко, але й необхідно.

Коли брати повернулися, їхні обличчя були затьмарені важким випробуванням, але вони теж виглядали зміцнілими.

— Ти зробила це, — сказав Деймон, обережно підходячи до Люції.

Алекс кивнув, поглядаючи на сестру з повагою. Він знав, що це була не проста боротьба, і вона зуміла витримати.

— Тепер настав час розкрити дещо важливе, — сказала Люція, підвівшись. Її голос був спокійним, але в ньому була сила, якої раніше не було.

— Що сталося? — запитав Сіріус, переглядаючи Люцію з цікавістю.

Люція поглянула на своїх братів, а потім глибоко вдихнула.

— Я прийняла свою силу. Тепер я знаю, хто я. Але є ще дещо, чим хочу поділитися з вами.

Всі зібралися навколо неї, їхні очі зосереджені і насторожені. Люція подивилася на них і, не вагаючись, продовжила.

— Є дівчата з нашого клану, які давно знали більше, ніж ми. Вони повинні були нам розповісти про своє справжнє призначення. І зараз настав час для цього.

Всі мовчали, слухаючи її слова.

— Вони… — Люція подивилася на землю. — Вони готові зізнатися у своїх таємницях, але тільки якщо ви готові зрозуміти, хто вони насправді.

Алекс знервовано перевів погляд з Люції на брата, потім на Сіріуса.

— Ти хочеш сказати, що вони… не ті, ким здаються? — запитав він, з сумнівом у голосі.

Люція кивнула.

— Вони теж спадкоємці. І в їхніх жилах тече та сама сила, що й у нас. Але кожен з них зробив свій вибір, і зараз вони хочуть дізнатися, чи готові ми їх прийняти такими, якими вони є.

Брати мовчки переглянулися. Це було важке рішення, і вони знали, що не можна відкидати нові можливості, навіть якщо вони лякають.

— Як ти вирішила? — запитав Деймон.

Люція усміхнулася, на її обличчі з’явився спокій.

— Я прийняла їх. Це наш шанс бути сильнішими разом. Вони допоможуть нам пройти через те, що попереду.

З тих пір, як Люція прийняла свою силу, вона почала бачити можливості, які раніше здавалися неможливими. Тепер було важливо, чи здатні брати зрозуміти, що цей шлях, хоч і складний, все ж є єдиним.

— Ми готові до цього, — сказав Сіріус, роблячи крок уперед. — Разом, ми можемо впоратися з усім.

Люція кивнула, її серце билося з новою силою. Вона знала, що це лише початок, і перед ними чекають ще більші випробування. Але тепер вони були готові до цього.