Маріанна Ласкава - ЗустрІч З Тобою: Подарунок Чи Покарання, Маріанна Ласкава
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Клер.
Коли ми прийшли, то Ерік помітно занервував, дивлячись на мене, хоча я теж нервувала жах як, навіть руки тряслись немов від холоду, думала що навіть і слова не можу вимовити. Потім Метт сказав:
- Клер, все гаразд?
- Так, Метт ...
- Гаразд, з тобою я поговорю потім, а зараз ми Вас залишимо, поговоріть, потім як все вирішите, то приєднуйтесь до нас, добре?
- Гаразд, Метт ...
- так і буде Метт, можете замовляти все, що хочете і не хвилюйтеся, це за рахунок клубу ... як завжди .... – відповів Ерік
- добре друг, дякую…
І вони пішли, залишивши нас самих. Спочатку було незручне й болісне мовчання, потім я пішла і сіла на диван, а він у цей момент був біля вікна. Але все ж приєднався до мене на диван, я була не проти. І так ми мовчали, але комусь треба було почати, і першою не хотіла бути я. Після подивившись на мене він почав говорити:
- Клер, я…
- Непотрібно Ерік, ти вже вибачився, більше не потрібно ... я все розумію ... та й ти не знав ....
- можливо, але все ж Клер, я не хотів тебе образити… пробач… я обіцяю, що це не повторитися….
- Я знаю Ерік, знаю ...
- До речі вони мені розповіли про Бреда твого колишнього, Клер.
- так?
- так..
- Що ж, я не здивована.
- не хвилюйся, я подробиць не питатиму…
- дякую Ерік.
Тішило тільки одне, у цій ситуації, що вони всі не знали, що причина моєї такої поведінки не в тому, що Бред мені зрадив, а в тому, що він зробив, коли хотів мене повернути. І я була рада, що вони цього не знають, особливо Метт, тому що він би дістав Бреда навіть з-під Землі навіть через такий час. А повертатись у минуле, і все це ворушити, я не хотіла, тож вирішила цю деталь замовчати. І він знову сказав:
- Слухай Клер, я знаю, ти мені не віриш, і не довіряєш, але я правду тоді сказав, що ти дуже цікава, і я знаю, що це занадто швидко і не вчасно, але давай хоча б друзями будемо, для початку? Що скажеш? І якщо щось піде не так, я відступлю, обіцяю.
- правда?
- та..
Я задумалася, над його словами, і тим, що мені сказала тоді Крістіна, це, звичайно, може спрацювати, але підсвідомо, я розуміла, що я хочу більше ніж дружбу з ним. Після його цього поцілунку щось змінилося. Він якимось чином, можна сказати, розбудив моє серце від довгого сну.
І що, найстрашніше, я хотіла зараз його поцілунків, дуже, і його обіймів і ласки, щоб він мене зараз обійняв, заспокоїв і сказав, що все буде добре, і я повірила б. Може, це все через раніше випитого алкоголю, чи може справа в іншому, але… але, я правда, цього хотіла, дуже, і це факт. Але вирішила цього не робити, не хотіла все більше ускладнювати. І сказала йому:
- Гаразд, Ерік, друзі, значить друзі ... я дам тобі шанс ...а там час покаже до чого це приведе
- І ще скажи, Клер, цей Бред зробив тобі щось ще крім як постійні зради так, і погане? Я ж розумію, що це не зрада так вплинула на тебе.
- Так, ти маєш рацію, але цього я тобі не скажу, вибач.
- Все добре, я розумію, не буду лізти туди куди не можна ... але скажи цього, ні Метт ні Крістіна теж не знають?
- Ні…
Потім він узяв мене за руку, і наші пальці обвили один одного, потім він поцілував мою руку, глянув на мене і сказав:
- Клер, перш ніж ми станемо тільки друзями .... я хочу попросити тебе про дещо ...
- Чого ти хочеш Ерік?
- одну дрібницю
- яку?
-лише один поцілунок Клер, останній, якщо звичайно, ти ... дозволиш ...хочу насолодитися цим знову..
Я була в шоці. Як він дізнався, що я цього також хочу? Перш ніж я подумала, що роблю, я вже встигла сказати відповідь:
- добре..
- Що? правда?
- Так, Ерік ...
- Чудово ... - відповів він
Потім відпустив мою руку, яку тримав у своїй. Притягнув мене до себе, обійняв ніжно, однією рукою, другою погладив по щоці і поцілував. На це я просто не могла не відповісти. Це був наш другий з ним поцілунок за сьогодні. І він був такий ніжний, такий солодкий, господи, це було чудово. Так мене ще ніхто не цілував, навіть Бред, він завжди був трохи грубуватим. І я завжди такого чекала від інших. Мені завжди здавалося, що Бреду я була потрібна як безкоштовна хатня робітниця, щоб, коли він нагуляється зі своїми дівками, і прийде додому, там буде чисто, прибрано, і приготовлена їжа. А мені хотілося іншого, мені хотілося бути коханою, хотілося, щоб рахувалися, з тим чого хочу я. з тим, що я роблю, і тим, що мені потрібно.
І коли цей поцілунок закінчився, і я все ще була в його обіймах, він відсторонився, глянув на мене і сказав:
- Хочу, щоб ти знала, особисто я не хочу бути просто друзями, я хочу більшого, але поважаю твоє рішення, і…, і знай, раптом ти передумаєш, просто скажи, гаразд?
- добре….
Я сама з себе була здивована в тому, що зараз я хотіла того, що і він. Я хотіла більше, і тільки з ним.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ЗустрІч З Тобою: Подарунок Чи Покарання, Маріанна Ласкава», після закриття браузера.