Джеймс Еллрой - Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой

із місцем праці. Їхній роботодавець, Роберт Данквіст, 53 роки, знав їх як Піта і Бакса Жирардів, і саме він знайшов їхні тіла у вівторок вранці.

— Піт і Бакс працювали на мене вже рік і вирізнялися пунктуальністю. Тому, коли у вівторок вони запізнилися на роботу, я одразу запідозрив, що щось сталося. Крім того, тієї ночі хтось вдерся до друкарні, і я хотів, аби вони допомогли мені знайти негідників.

Брати Енґлеклінґи, чиї справжні імена було встановлено завдяки розісланим телетайпом відбиткам пальців, були застрелені, на переконання лейтенанта Гетчера, з револьвера 38-го калібру із глушником.

— Наші експерти-криміналісти виявили шматочки металу у тканинах тіл жертв. Це вказує на використання глушника і пояснює, чому ніхто із сусідів не чув пострілів.

Лейтенант Гетчер не захотів детальніше розповідати про перебіг, але заявив, що буде застосовано усі стандартні слідчі процедури. Також він заявив, що перед тим, як їх застрелили, жертв катували, проте не став, знову ж таки, повідомляти подробиці.

— Такі речі краще не озвучувати, — сказав він. — Іноді трапляється, що різні ненормальні, яким бракує уваги, начитаються новин і потім біжать зізнаватися в тому, чого не робили, тільки заплутуючи слідство. Нерозголошення подробиць зменшує шанси на те, що на лаві підсудних опиниться невинний.

Про рідних Пітера та Бакстера Енґлеклінґів, нічого не відомо, і наразі їхні тіла зберігають у міському морзі Ґейтсвілла. Лейтенант Гетчер закликає усіх, хто володіє якоюсь інформацією про це вбивство, звертатися до служби шерифа округу Марін.

УРИВОК: «Сан-Франциско Ікземінер», 1 березня

ЖЕРТВИ ВБИВСТВА ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ВІДОМИМ ЗЛОЧИНОМ У ЛОС-АНДЖЕЛЕСІ

Пітер і Бакстер Енґлеклінґи, жертви подвійного вбивства, що сталося 25 лютого у Ґейтсвіллі, Каліфорнія, були свідками у знаменитій справі про бійню в «Нічній сові», що сталася у квітні 1953-го року. Про це сьогодні заявив лейтенант служби шерифа округу Марін Юджин Гетчер.

— Учора нам повідомили про це із анонімного джерела, — розповів нам лейтенант Гетчер. — Якийсь чоловік просто зателефонував до нас, сказав це і повісив слухавку. Ми підтвердили цю інформацію в офісі окружного прокурора в Лос-Анджелесі. На мою думку, це навряд чи якось пов’язано із тією старою справою, проте на всяк випадок я подзвонив у поліцію Лос-Анджелеса й передав їм інформацію. Утім, вони мене відшили, але, скажу я вам, розберемося і без них.

УРИВОК: «Лос-Анджелес Дейлі Ньюс», 6 березня

І ЗНОВУ «НІЧНА СОВА» — ВИЯВЛЕНО ПРИГОЛОМШЛИВІ ФАКТИ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА ТЕ, ЩО БУЛО ВБИТО НЕВИННИХ

Яка ж це гнила історія!.. Але «Дейлі Ньюс», єдине видання на цілий Лос-Анджелес, яке не гребує копатися у будь-якій гнилі, не соромиться публікувати такі історії. Ця стаття розповість вам про те, що героїчний образ людини, яку багато хто вважає безперечним зразком служителя закону — фальшивка, і, коли трапляється так, що герой забруднив своє ім’я, ми в «Дейлі Ньюс» вважаємо за свій обов’язок провести перед суспільством детальний аналіз його вчинків. Звинувачення до героя настільки ж серйозні, наскільки серйозним є злочин, з яким він облажався, і ми розуміємо, яка почнеться зараз веремія, коли ми тицьнемо всенародного героя в його ж лайно. Але хай вже буде буча. Отже, знамените масове вбивство в кафе «Нічна сова» — нагадаємо: шестеро осіб було пограбовано і вбито в Голлівуді у квітні 1953-го року — було розкрито неправильно, і справедливості в цьому випадку ми так і не дочекалися. Ми вимагаємо перегляду справи.

Реймонд Коутс, Лерой Фонтейн і Тайрон Джонс — пригадуєте ці імена? Це ті троє молодих негрів — злочинців та ґвалтівників, — яких затримала поліція Лос-Анджелеса. Їх заарештували невдовзі після бійні в «Нічній сові», і підозрювані надали пекельне алібі: мовляв, вони не винні у вбивствах у забігайлівці, бо саме в цей час викрали і ґвалтували молоду жінку на ім’я Інес Сото. Вони знущалися із неї в покинутому будинку на півдні Лос-Анджелеса, а потім «продали» для сексуальних утіх своїм друзям. А ті залишили міс Сото із чоловіком на ім’я Сильвестр Фітч, якого під час арешту застрелив офіцер поліції.

Міс Сото відмовилася співпрацювати з поліцією, яка на той час зосередилася на тому, аби встановити, де були Коутс, Джонс та Фонтейн на момент вбивств у «Нічній сові». Чи були вони з нею та іншими ґвалтівниками (з них, утім, ідентифіковано було тільки Фітча)? Чи все-таки вони мали час приїхати з Південного Лос-Анджелеса в Голлівуд, вбити шість осіб у «Нічній сові», а потім повернутися до своєї жертви й продовжити її ґвалтувати? Чи була Інес Сото взагалі притомною упродовж тієї жахливої ночі?

Відповідей на ці питання не маємо досі.

Розслідування тоді пішло двома шляхами: по-перше, поліцейські шукали факти, які б підтвердили, що вбивцями були таки Джонс, Коутс та Фонтейн; по-друге, тривала звичайна поліцейська робота зі збирання доказів того, що троє молодиків були винні у викраденні та груповому зґвалтуванні, але не в убивствах. Але обидві лінії розслідування обірвалися після того, коли Коутс, Джонс і Фонтейн втекли із в’язниці та їх застрелив вищезгаданий наш герой — сержант поліції Лос-Анджелеса Едмунд Екслі.

Випускник університету, герой Другої світової війни, син уславленого Престона Екслі, Ед Екслі скористався справою «Нічної сови» як трампліном для своїх кар’єрних амбіцій. Його було підвищено до капітана у 31 рік, а на момент виходу цієї статті, коли йому 36, готується стати інспектором,