Julia Shperova - Хімера, Julia Shperova

- Що це дасть, Теренсе? - запитав друїд. Його пальці іскрилися магією, яку він був готовий задіяти будь-якої миті.

- Він пам'ятає її, ким би він зараз не був, всього годину тому він був звичайним хлопчиком. Зі своїми уподобаннями та почуттями.

- Це нечесно по відношенню до нього, - неживим голосом промовила Елінор.

- Краще залишити все як є? - Халден зробив два кроки тому і підняв долоні на рівень обличчя. - Тоді я вмиваю руки.

- Я не вірю, що говорю це, але Алохой правий, залишати все як є не вихід, - Вільям Хейз з хвилюванням розглядав хімеру, що намагається вирватися з пут. - Чи це, чи доведеться його...

Маг не домовив, але цього натяку було достатньо, щоб Елінор без вагань зробила крок назустріч чудовиську. Порожні чорні очі відразу помітили її наближення і хімера миттю опинилась поруч із нею. Тут же припинилася злива і вітер майже стих.

- Джеймсе, - тихо покликала Елінор.

- Тут більше нікого немає…крім мене, - просипів монстр, обдавши дівчину крижаним подихом, від якого згоріла б шкіра звичайної людини. Елінор зробила ще один крок уперед, хімера насторожено стежила за її рухами.

- Я знаю, я образила тебе. Я зробила тобі боляче, повір мені цього зовсім не хотілося.

- Йому багато хто завдав достатньо болю, але більше йому не потрібно терпіти цю слабкість та дурість. Я відплачу за всі його страждання.

- Ти хочеш помститися? Ти цього хочеш?

- Щойно скину кайдани, - відповіла хімера без сумніву. Вени на обличчі Джеймса здулися ще сильніше.

- Я можу звільнити тебе, - запропонувала Елінор, ледь стримуючи хвилювання.

Чорні очі дивилися на дівчину з передчуттям та недовірою.

- Звільни мене.

- Але ти повинен пообіцяти мені, що ти не завдаси нікому зла.

Хімера сердито зашипіла і злетіла вгору. Кайдани натяглися, утримуючи монстра на прив'язі.

- Знову ваші брехливі викрутки. Ти не звільниш мене! Ти пообіцяєш мені свободу, але обдуриш!

Елінор простягла руки до фігури, що ширяла в повітрі.

- Я допоможу. Чесно. Жодних викруток.

Хімера неквапливо опустилася на землю і зневажливо простягла дівчині закуті руки.

- Зніми ланцюги, - вимагав монстр.

Дівчина подивилася у темні бездушні очі та прошепотіла.

- Повернися до мене.

Елінор розламала руками закривавлені кайдани і за мить хімера злетіла вгору. Здійнялися блискавки яскравіше, ніж до того, і знову закрутили навколо вихори. Крижана злива зарядила з новою силою.

- Чорт забирай, не спрацювало, - пробурмотів Лютом, готуючись до оборони і прикривши собою Ліліт і Френка. Обидва горгули обернулися одночасно.

Хімера в секунду повернулася на галявину і змахом долоні змусила всіх піднятися і зависнути в повітрі, без жодної можливості рухатися.

- Джеймсе! Джеймсе! - Закричала Елінор, намагаючись звільнитися від магічних пут. - Подумай про свою матір і про батька! Ти маєш заради кого залишитися людиною! У тебе є про кого турбуватися! Згадай про свою тітку, ти зможеш знайти її та допомогти їй! Ти не повинен залишатися таким лише тому, що тобі дуже боляче. Нам усім буває боляче, але ми допомагаємо одне одному впоратися із цим!

- О так, я знаю, як ви "допомагаєте". Ваша Рада лише прикриття для темних справ ваших лідерів, а ті, хто цього не помічає - сліпі дурні.

Хімера поманила пальцем і знерухомлене тіло Антуана піднялося в повітря і припливло до неї. Пов'язана закляттям горгулья шалено обертала очима, але не могла поворухнутися.

- Спершу ти...за вбивство Ентоні Брістоула я виношу тобі смертний вирок. Око за око.

Мить і голова горгула виявилася відокремлена від тіла.

- Джеймсе, ні! - закричала вражена Елінор. - Твій дядько не хотів би цього!

Раптом хімера затремтіла всім тілом, зашипіла і застогнала. Впавши на коліна, вона впустила тіло і голову горгула на землю і схилилася до землі. Хранителі та перевертні опустилися на землю. Навколо все стихло.

- Джеймсе! - беззвучно прошепотіла Елінор, тремтячи всім тілом.

Дівчина підійшла ближче і торкнулася хімери за плече. На неї дивилися великі зелені очі Джеймса.

- Елінор, що я наробив, - з жахом прошепотів він і відключився.