Марія Акулова - Ефект метелика, Марія Акулова

— Хто це був, Імагін? Що за жінка в червоному?

Він же, оторопівши від такої реакції на спробу приголубити, підтягнув подушку вище, сідаючи в ліжку. Відповів чесно.

— Юлія. Моя колишня.

— Прекрасно, — і це чесне визнання розлютило ще більше. Отже, ось як. Молодець, хлопче. Колишня, а відносини зберегли — просто чудові. У щічку цілуються при зустрічі, усміхаються, може, ще й вечеряють іноді суто по дружбі? Або не тільки вечеряють?

Мабуть, усі ці думки відмінно читалися в її міміці, тому що Імагін сів ще рівніше, теж подивився суворо.

— Ти мене в чомусь підозрюєш, Насте? Проблема в чому?

— А ніяких проблем, Глібе, — злісно відкинувши ковдру, Веселова схопила подушку, збираючись провести ніч на дивані. Виганяти його — вульгарно, а ось піти самій — дуже навіть непогано. Й ображатися там буде простіше. — Які проблеми можуть бути, якщо ти воркуєш із колишніми на моїх очах?

Він не намагався її затримати, коли Туся вийшла зі спальні, кинула подушку на диван, потім туди ж відправила ковдру із комода, впала зверху з риком, а потім знову люто загортаючись уже в ковдру. Вона й дихала важко, а ось коли зрозуміла, що Імагін увійшов до кімнати, чомусь затамувала подих і прислухалася. Хоча навколо було так тихо, що почула б у будь-якому випадку.

— Між нами нічого немає й не буде більше. Я з тобою, і прекрасно це усвідомлюю, а те, що ти допускаєш таку думку… Ти мені не довіряєш, Насте. От і все.

Сказав, а потім вийшов.

Настя ж так і завмерла — піднявшись над подушкою, дивлячись на її візерунки, ледве видні в темряві, намагаючись обдумати. Вона чекала відверто не цього. Думала, він усвідомлює, визнає, прийде миритися, просити вибачення, а він…

І стало соромно. Тому, що він мав цілковиту рацію. Ревнощі її народилися на рівному місці. Причина — дріб’язкова. А замість того, щоби запитати, вона сама придумала привід для образи та упивалася нею, у всіх кольорах малюючи в уяві всілякі дурниці.

Вкотре відкинувши багатостраждальну ковдру, вона знову встала, узяла подушку.

Гліб ніби як спав. У будь-якому разі лежав на боці, спиною до входу і її половини ліжка. Не ворухнувся, коли Настя поклала свою подушку, коли акуратно опустилася, стала по міліметру наближатися до спини, ковзнула руками від лопаток до боків, обіймаючи, притиснулася всім тілом, цілуючи в шию.

— Вибач. Я довіряю. Просто мені не подобається, коли тебе цілують сторонні жінки.

А потім затамувала подих, чекаючи реакції. Хоч якоїсь. Але він, мабуть, дійсно образився. Образився настільки, що простим вибаченням не відбудешся. Встигнувши подумати про це, Настя відчула, як серце падає в п’яти. Ось зараз вона розуміла, наскільки багато Гліб узяв на себе в їхніх відносинах. Обходом гострих кутів займався зазвичай він, він дорожив, він підкидав дрова, він урізноманітнив, а вона сприймала все за належне.

Але це ж завдання двох, і сьогодні їй ледь не вперше доводилося робити щось заради збереження цих, таких важливих для обох, стосунків.

Коли чоловік ворухнувся, повернувся, заглянув їй в очі, Настя навіть не намагалася стримати полегшене зітхання. Вона й уявити не могла, що буде робити, якщо він раптом не піде на примирення.

— Більше не будуть, просто про це треба сказати, зрозуміло?

Туся кивнула. Зрозуміло.

— І не думай про мене гірше, ніж я є насправді.

Кивнула ще раз.

— І себе не недооцінюй. Якщо я захочу когось поцілувати, це будеш ти.

Кивнула навіть двічі.

— І зараз хочу, хоч ти й не заслужила.

Не заслужила, але тягнути далі Гліб не став. У нього, ніби як був привід образитися, і він цілком міг би цим приводом скористатися. Але на це було відверто шкода часу й нервів.

Тому просто зробив те, що хотів.

Засипати ж в цьому ліжку, чуючи, як він рівно дихає, Насті було куди приємніше, ніж злитися на дивані. Та і взагалі, сваритися — нерозумно. У ту ніч Настя пообіцяла собі, що робити дурниць більше не буде. У будь-якому разі, постарається.

А ту дівчину в червоному зараз було навіть трохи шкода — вона ж втратила те, що сама Настя тримала в руках і відпускати була абсолютно не готова. Такий дорослий, сильний, всеосяжний Імагін, і весь її. Настя доторкнулася губами до плеча коханого чоловіка, який вже спав, а потім заплющила очі.

Що там він говорив ввечері про те, що вони приєднаються до змагання 'народити сина'? До цього, можливо, Настя ще не готова, але якщо йому раптом навернеться на думку шалена ідея одягнути на її палець обручку, пручатися дівчина точно не стане. Його заручити теж хотілося, щоби те, що він весь її, стало очевидним вже всім і кожному.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно