Вікторія Сурен - Фатальне інтерв'ю, Вікторія Сурен

Чогось болить. Ріже та й без ножа.

— Між чоловіками таке буває, це наші розваги. Я не виправдовую себе, але пояснити було б не погано, так? Я міг переспати з тобою, ти мала рацію, але я облишив тебе. Зрештою, навіть скеля відчула б співчуття та людяність, якби почула твої слова. Я вирішив збрехати, сфотографував тебе у своєму одязі у своїй квартирі... І я показав ту фотографію своїм друзям.

Заперечно хитаю головою, поки ніс щипає пекучий біль, який так ненавиджу, бо слідом за ним завжди починаю стримувати рідину в очах.

— Насправді я думав розірвати всі наші зв’язки після цього. Лишилося тільки зізнатися, що я переміг, а ти програла, але... дідько, до нашого знайомства, я думав ти стерво, яке думає тільки про себе та зациклене на красі й багатствах. Така ти була в соціальних мережах, я повірив у цей образ, зненавидів його, але в житті ти... ти як цукор.