Єва Басіста - Хтива мрія. Книга перша, Єва Басіста

Після слів оперативно змінює її. Тепер я не обличчям стою до нього, а спиною, якою ловлю кусливі "поцілунки" флогера. Опускається до сідниць. Вони отримують свою порцію приправи та значно більше.

Роман зупиняється, відкидає флогер на підлогу, адже чую, як він падає, та підходить до мене.

Ніжними й вологими поцілунками обсипає мою спину, а руками гладить сідниці, заспокоюючи пожежу, яка обпалює шкіру.

Я глибоко дихаю. Не боюся повторитися, але подобаються такі контрасти.
Пекучі удари - ніжність, яка стає ще ніжнішою, аніж є насправді.

Роман дає поцілунок у шию і залишає мене - вуха підказують, що роздягається - дзенькає пояс.

Закусую губи…

Сподіваюся дасть мені завершити, бо у мене все внизу живота плаче, пхикає і вередує.

Загребельний знову підходить. Дає рукою ляпас сідницям, а після нього цілує їх. Обома руками проводить по ногам аж до наручників.

Я гублюся. Не розумію, що він робить. Вовтузиться із кріпленням та наказує:

- Праву ногу трішки до мене, а ліву - піднімай у сторону.

Нічого не розумію, але роблю все у тій послідовності, яку назвав. Стаю назад та підіймаю ногу, яку Роман фіксує:

- Не напружуй її -  установка тебе витримає.

- Добре, - розслабляю задерту ногу, яку тримає кріплення.

Весь опір тепер припадає на одну ногу. Боже, мені соромно збоку уявити цю позу, в якій стою, але яка дуже подобається Роману. Він жадібно впивається руками у сідниці, а вустами продовжує виціловувати шию.

Мне їх, мов тісто, а коли набридає - присідає та підлазить до мене з іншої сторони та з поцілунками втикається у мій клітор і весь чутливий простір між ніжками, адже поза для цього дуже зручна.

Він не просто пестить, а полум'яно все там вилизує та з такими пристрасно-жаристими звуками, що я зараз отримаю вушний оргазм.

Торкається м’якими вустами та гарячим  язиком усіх чутливих зон, а легка щетина надає гостроти відчуттям. Руки тримає на моїй талії.

Я не можу, щоб не завершити від цього. Мене накриває хвиля сильного оргазму. Шалено верещу. Аж фактично до хрипоти, яка дере моє горло.

- Я дозволяв тобі завершувати? - перестає Роман виціловувати простір між ногами та дає падлом удар по сідницях.

- Не дозволяв, - важко дихаю, трусячись від оргазму.

- А тоді навіщо ти закінчила? - ще один удар по сідницях, впирається у мене членом, а розпущене волосся намотує на кулак, трішки тягне за пасма. - А?

- Бо не могла більше терпіти…

- А треба терпіти, - різко заповнює мене собою. Я скрикую від бажаного відчуття та від шкіряного падла, який обпікає мені стегно.

Роман виконує свою обіцянку. Швидко бере мене та одночасно підсипає падлом жару. Щось там говорить на вухо хриплим голосом, але я його не чую. Я хочу досягнути свого кінця, який… Він знову мене проштрикує.

Настільки сильно, що мені здається - я зараз порву ці бісові кріплення. Так сильно їх смикаю.

Раптово відчуваю, що руки та ноги вільні… Я їх порвала? Кімнатний геракл?

Ні.

Це Роман звільняє мене з міцних пут установки та здирає з мене пов’язку.

Тепер замість чорної заставки я бачу його обличчя та до неможливості збудженні блакитні очі. Він підхоплює на руки, несе до  м’якого ліжка, на якому знову входить у мене, адже сам ще не закінчив.

Боже, він хоче, щоб я дійсно зійшла з розуму?

Я зміюся під його рухами, відчуваючи, що на мене поступово накочується новий валун солодкої насолоди. Шкребу його спину своїми червоними нігтями та додатково кайфую від поцілунків у шию.

Як тут уже останній поштовх, який змушує мене провалитися у  млосну безодню,  а серце ще швидше забитися у грудях.

Знову розлітаюся на маленькі шматочки та завершую з його ім'ям на своїх вустах, а після цього і Роман зриває свій плід насолоди, роблячи останній та найглибший поштовх.