Love - Коли світ говорить шепотом, Love

Є речі, які не мають ціни. І серед них — дні, коли я поруч із тими, кого люблю найбільше.

Моя дочка. Та, яка виросла не по днях — по годинах. І її донечка — моя онука, маленьке диво, яке сміється, як колись сміялась вона.

Ми йдемо парком. Сонце пробивається крізь гілки, а я тримаю малу за ручку. Вона ще трохи спотикається, але впевнено крокує вперед. А поруч — моя дочка, вже така доросла, але в очах усе ще блищить щось дитяче, знайоме.

Ми бавимось, сміємось, ганяємось за голубами, купуємо солодку вату, яку обов’язково вимаже собі на щічки.

І я думаю: щастя — це не щось велике. Це ось ці моменти. Просте «тату», просте «дідусю», просте «я тебе люблю».

Я дивлюся на них — і серце наповнюється такою ніжністю, що здається, воно не витримає.

Бо бути з ними — це більше, ніж життя. Це сенс. Це світло. Це я.

---