Юваль Ной Харарі - Людина розумна

капіталізму, ісламу, фемінізму? Пошук відповіді на це питання може скерувати дебати в геть іншому напрямку.

Більшість людей сьогодні намагаються про це не думати. Навіть галузь біоетики зазвичай ставить інше запитання: «Що забороняється робити?» Чи прийнятно проводити генетичні експерименти на живих людських істотах? На абортних плодах? На стовбурових клітинах? Чи етично клонувати овець? А шимпанзе? А як щодо людей? Усе це важливі питання, але наївно уявляти, що ми можемо просто натиснути на гальма та зупинити наукові проекти, які підносять Homo sapiens до іншого різновиду буття. Адже ці проекти нерозривно пов’язані з проектом «Гільгамеш». Спитайте вчених, навіщо вони досліджують геном, намагаються підключити мозок до комп’ютера або створити розум усередині комп’ютера. У дев’яти з десятьох випадків ви отримаєте ту саму стандартну відповідь: «Ми робимо це, щоб лікувати хвороби та рятувати людські життя». Навіть попри те, що створення розуму всередині комп’ютера має значно більше значення за лікування психічних захворювань, це є стандартним виправданням, бо ніхто не може його заперечити. Ось чому проект «Гільгамеш» є флагманом науки. Він служить для виправдання всього, що робить наука. Голова монстра доктора Франкенштейна на плечах Гільгамеша. Оскільки Гільгамеша зупинити неможливо, неможливо також зупинити і доктора Франкенштейна.

Єдине, що ми можемо спробувати зробити, так це вплинути на напрямок, в якому вони підуть. Оскільки скоро ми зможемо модифікувати також наші бажання, можливо, справжнє питання, яке стоїть перед нами, звучить не «Чим ми хочемо стати?», а «Чого ми хочемо хотіти?» Ті, кого не лякає це питання, мабуть, недостатньо над ним думали.

Післямова: тварина, яка стала Богом

Сімдесят тисяч років тому людина розумна була ще просто неважливою твариною, що тихенько займалася своїми справами в далекому куточку Африки. У наступні ж тисячоліття вона перетворилась на володаря всієї планети та жах екосистеми. Сьогодні вона стоїть на порозі того, щоби стати Богом, готова здобути не лише вічну молодість, але й божественну здатність до створення та знищення.

На жаль, досі панування розумних на Землі принесло небагато того, чим ми могли би пишатися. Ми стали господарями нашого оточення, збільшили виробництво їжі, збудували міста, заснували імперії та створили розгалужені мережі торгівлі. Але чи зменшили ми кількість страждань у світі? Хочу повторити це знову: значне збільшення людських можливостей не завжди покращує добробут окремих осіб і зазвичай спричинює лише більші муки інших тварин.

В останні кілька десятиліть нам, нарешті, вдалося досягти певного справжнього прогресу щодо умов життя людей, зменшивши поширення голоду, хвороб та війн. Але життя інших тварин сьогодні погіршується швидше, ніж будь-коли раніше, а покращення життя людства почалося зовсім нещодавно і наразі є надто непевним.

Більш того, незважаючи на дивовижні речі, на які здатні сьогодні люди, ми все ще не визначилися зі своїми цілями і, схоже, як завжди, незадоволені. Ми пройшли шлях від каное та галер до пароплавів та космічних кораблів – але ніхто не знає, куди ми йдемо. Ми стали значно могутнішими, ніж колись, але маємо дуже слабке уявлення про те, що робити з усією цією потугою. Ситуація погіршується тим, що люди в наш час здаються безвідповідальнішими, ніж раніше. Ми самі призначили себе богами, яких об’єднують лише закони фізики і які нікому не підзвітні. Відповідно, ми шкодимо тваринам, що живуть поруч із нами, та навколишній екосистемі, шукаючи в них лише власний комфорт та втіху, але ніколи не знаходячи задоволення.

Чи є у світі щось небезпечніше за незадоволених та безвідповідальних богів, які не знають, чого вони хочуть?

Подяки

Дякую за поради та допомогу Сарі Агароні, Доріт Агаронов, Амосу Авісару, Цафріру Барзилаю, Ною Бенінзі, Тірзі Ейзенбергу, Аміру Фінку, Бенджаміну З. Кедару, Йоссі Маурею, Ейалу Міллеру, Джону Пурселлу, Шмуелю Рознеру, Рамі Ротхольцу, Оферу Стейніцу, Майклу Шенкару, Айдану Шереру, Хаїму Вацману, Іцику Яхаву, Гаю Заславскі, а також усім викладачам та учням програми Світової історії Єврейського університету в Єрусалимі.

Особливо хочу подякувати Джареду Даймонду, який навчив мене бачити загальну картину; Дієго Гольштейну, який надихнув мене написати цю книгу; та Деборі Гарріс, яка допомогла її розповсюдити.

Подяка за право використання ілюстрацій

1. © ImageBank/Getty Image Israel.

2. © Visual/Corbis.

3. © Anthropologisches Institut und Museum, Universität Zürich.

4. Photo: Thomas Stephan © Ulmer Museum.

5. © magiccarpics.co.uk.

6. Автор: невідомий – Kunstdruck, eigener Scan vom eigenen Bild, Суспільне надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=5876796.

7. Photo: The Upper Galilee Museum of Prehistory.

8. © Visual/Corbis.

9. © Visual/Corbis.

10. By DiBgd at the English language Wikipedia, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3429139.

11. © Visual/Corbis.

12. Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=723794.

13. Photos and © Deutsches Archäologisches Institut.

14. © Visual/Corbis.

15. Photos and © Anonymous for Animal Rights (Israel).

16. Автор невідомий – власна робота. Суспільне надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=22072245.

17. Автор: Греков Б. Д. – Правда Русская. М., 1963. Т. III, Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=25480474.

18. Суспільне надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=184 9083).

19. © The Scoyen Collection, Oslo and London, MS 1717. http://www.schoyencollection.com/.

20. Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=705523.

21. Guinnog – Taken and donated by Guinnog., CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3655505.

22. © Réunion des musées nationaux/Gérard Blot.

23. © Visual/Corbis.

24. © Visual/Corbis.

25. Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=456064.

27. © aks/Bible Land Pictures.

28. Автор: Cuffe parade Skyline: Flickr User- Jasvipul ChawlaGateway of India – User: RhaessnerTaj Mahal Hotel- User: QuartierLatin1968Chhatapati Shivaji Terminus- Anoop RaviBandra Worli Sealink- Amit Kulkarni – Cuffe parade Skyline: https://commons.wikimedia.org/wiki/Mumbai#/media/File: Mumbai_Downtown.jpgGateway of India: https://en.wikipedia.org/wiki/Gateway_of_India#/media/File: Gateway_of_India.jpg Taj Mahal Hotel: https://commons.wikimedia.org/wiki/File: Mumbai_TajMahalHotel.jpgChhatrapati Shivaji Terminus: https://commons.wikimedia.org/wiki/File: The_Chhatrapati_Shivaji_Terminus_(CST). jpgBandra-Worli Sealink: https://commons.wikimedia.org/wiki/Category: Bandra-Worli_sea_link_illuminated#/media/File: India_Mumbai_Bridge_.jpg, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=4117 7085.

29. © The Art Archive/Gianni Dagli Orti (ref: AA423796).

30. Library of Congress, Bildarchiv Preussischer Kulturbesitz, United States Holocaust Memorial Museum © courtesy of Roland Klemig.

31. Photo: Boaz Neumann. From Kladderadatsch 49 (1933), 7.

32. © Visual/Corbis.

33. User Ian Dunster on en.wikipedia – Imperial War Museum – picture scanned by me Ian Dunster 13:57, 17 September 2005 (UTC) from: Weapons amp; War Machines compiled by Andrew Kershaw and Ian Close – Phoebus – 1976 – ISBN 0-7026-0008-3 and credited to: Imperial War Museum., Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=1069251.

34. Уест – http://www.ushistory.org/franklin/info/kite.htm, Суспільне надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=15456866.

35. Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=395664.

36. © British Library Board (shelfmark add. 11267).

37. © Firenze, Biblioteca Medicea Laurenziana, Ms. Laur. Med. Palat. 249 (mappa Salviati).

39. Автор: І. К. Айвазовський – http://www.belygorod.ru/img2/RusskieKartinki/Used/374az_MorskSrazhenPriNavar.jpg, Суспільне надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=2648057.

40. Photo and © Anonymous for Animal Rights (Israel).

41. © Photo Researchers/Visualphotos.com.