Інгеборг Бахман - Пора серця. Листування

примірник з дарчим надписом (TbPC); вона не могла б тримати в руках це відправлення вже 8.2.1959 (неділя).

493

HAN/ÖNB папка 5, арк. 1: рукопис. лист, конверт відсутній.

494

боннській справі Пор. № 112.

495

до Німеччини ПЦ був 17–20.3.1959 з поетичними читаннями зі збірки «Мовні ґрати» у Франкфурті-на-Майні (19.3.1959, NkPC).

496

DLA D 90.I.2830/1: рукопис. лист експрес-поштою, адресований:: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème / FRANCE, Цюрих, 9.2.1959 і Париж, 10.2.1959.

497

зустріч Перша зустріч відбулася 19.7.1959 (пор. № 135). До цього її, ймовірно, уникали; про перебування в Парижі ІБ та Макса Фріша на початку грудня 1958 р. ПЦ знав лише від третіх осіб: «Несподіванка (або й ні): хтось бачив два дні тому Інґеборґ у кафе Одеон, з Максом Фрішем. Радість цюрихців від того, що найбільший німецький майстер прози має одружитися з найбільшою німецькою поетесою. (Фріш розлучається.) Все це звеселяє» (NkPC).

498

Блок «Дванадцять» (пор. № 115).

499

нашого часу Про «Мовні ґрати», у четвертому циклі якого містяться написані від жовтня 1957 до січня 1958 рр. вірші, пов’язані з ІБ, пор. № 124.

500

поцікавитися обкладинкою ПЦ надавав великої ваги оформленню своїх книг; у випадку зі збіркою «Мовні ґрати» він уже 26.11.1958 висловлював Рудольфу Гіршу свої побажання.

501

HAN/ÖNB папка 3, арк. 4: поштова листівка, Париж 11.2.1959.

502

Ам Гоф Пор. «Кельн, Ам Гоф» (№ 47). Поштівка не містить іншого тексту, окрім адреси ІБ, написаної частково «текучим» рукописним письмом (у друкованому вигляді готичний шрифт), «якого я, — як зізнається ПЦ Герману Ленцу, — багато років тому навчився від моєї матері» (РС/ HHL 136).

503

DLA D 90.І.2831/20 і DLA D 90.1.2831/ (конверт): рукопис. лист на поштовій листівці (Tarquinia, Tomba degli Auguri [Тарквінія, Могила авгурів {1043} ]), адресовано: М. Paul CELAN/ 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème / FRANCE, Цюрих, 18.2.1939.

504

невелика стаття Перша публікація в альманасі «Musica Viva» (hrsg. von K. H. Ruppel, München 1959, S. 161—166). Ймовірно, її окремий відбиток первинно лежав як вкладка у дарчому примірнику збірки «Відрочений час» (пор. № 42; ВК ІІІ).

505

нинішні спроби Мабуть, тут швидше за все йдеться не так про роботу над лібрето «Принца Гомбурзького» (Генце подякував 20.2.1959 за надсилання), як про оповідання (напр., «Юність в австрійському місті» для «Botteghe Oscure» XXIII).

506

HAN/ÖNB папка 5, арк. 2-3: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Feldeggstraße 21 / bei Honegger / Suisse, Париж, 19.2.1959.

507

не зовсім точно адресована Пор. помилковий номер будинку (див. № 118).

508

на тому самому місці вірша Пор. вказівку на місце в датуванні вірша «Кельн, Ам Гоф» у № 47.

509

перекладаю Мандельштама З початку року ПЦ переклав щонайменше шість віршів, напр., 18.2.1958 — «Die Freiheit, die da dämmert» («Прославим, братья, сумерки свободы»). Про це видання пор. № 154.

510

Клаус […] у Фішера Демус читав у видавництві С. Фішера зі своєї зб. «Das schwere Land» («Важка земля», Пор. № 70).

511

HAN/ÜNB папка 5, арк. 5: рукопис. лист, конверт відсутній.

512

«Піпер» Пор. № 70

513

Вайґель запит видавництва Німецька видавнича спілка найбруднішим чином мене паплюжити Запит стосовно «Фуги смерті» (14.2.1959) для антології «Neue Lyrik» / «Нова лірика» (не з’явилася?) був 20.2.1959 переадресований директором видавництва Ґотфрідом Мюллером Паулю Целану (NPC). У супровідному листі він висловив своє розчарування переходом ПЦ до видавництва «С. Фішер».

514

DLA D 90.1.2831/2: машинопис. рукопис. кор. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème / FRANCE, Цюрих, 3.3.1959.

515

критичних відгуків віршів Клауса Під заголовком «Нова австрійська лірика» Горст Бінек писав, серед іншого, про збірку Демуса «Важка земля» (пор. № 11/Прим.): «Однак непрозорість його віршів витікає не з тої поетичної правди, яка часто робить справжній витвір мистецтва «важким для розуміння», а з миттєвих, неконтрольованих асоціацій. При цьому йому бракує не словесної магії, а елементарної поетичної субстанції»(FAZ, 28.2.1959).

516

Ребер ІБ була в дружніх стосунках зі швейцарським письменником та есеїстом, який в 1950-х рр. так само жив у Римі й Мюнхені.

517

Вебер ІБ знала шефа культурного відділу газети «Ноє Цюрхер Цайтунґ» (1951—1973) Вернера Вебера насамперед як покровителя й друга Макса Фріша. 17.5.1959 Вебер дуже негативно відрецензував у NZZ збірку Демуса.

518

мою першу збірку Першою рецензією на збірку «Відрочений час» була непідписана стаття у журналі «Spiegel» від 18.8.1954 р. «Бахман. Стенограма часу» (с.26—29, з фото на титульній сторінці), яка може розглядатися як початок її ранньої поетичної слави.

519

Морас В альманасі «Яресрінґ 1958/59» Морас опублікував три вірші Демуса: «У глиб пророслі сонно і прозоро», «Висить у сонць жовтизні» і «Одній постаті, або двом» (Stuttgart 1958, S. 35—37).

520

Шваб-Феліш ІБ знала шефа культурного