Анастасія Соловйова - Твій на місяць, Анастасія Соловйова

Відразу дзвоню подругам. Ксюха волає від радості та подиву, а через секунду запитує, як ми збираємось відзначати майбутнє весілля. Катя вітає мене і кричить про долю, вічне кохання і дві половинки одного цілого. Вона вже третій місяць зустрічається з Вадимом, з яким познайомилася на весіллі Ксю та Данила. Начебто у них все серйозно.

А ми з Ромою залишок дня блукаємо містом: потрапляємо на концерт місцевої групи в парку, потім катаємось на оглядовому колесі з солодкою ватою в руках, влаштовуємо пікнік біля річки та обговорюємо весільну подорож. Увечері замовляємо стейк у затишному ресторані на набережній, п'ємо вино та купуємо квитки на літак до Греції. Все дуже швидко, спонтанно і несподівано. У моєму розумінні таким і має бути життя.

На реєстрацію шлюбу ми кличемо Ксюшу з Данилом і Катю з Вадимом. Я одягаю футболку зі смішним принтом та короткі джинсові шорти, а Ромка приходить у моїй улюбленій чорній сорочці та строгих штанах. Марш Мендельсона ніхто не включає – ми заздалегідь попросили обійтися без нього. І пафосних промов також немає. Ми з Ромою просто залишаємо свої підписи на кількох папірцях і довго цілуємось, тримаючи в руках свідоцтво про шлюб. А потім йдемо в “Кеди мистецтвознавця”, де разом із друзями відзначаємо спонтанне весілля.

Наступного дня відлітаємо за кордон. Все так, як я хотіла. Тільки в мільйон разів краще.

Минув рік

— Ромо, ну годі валятися! До нас незабаром прийдуть друзі, а ти тут голим ходиш.

— Ти теж роздягнута.

— Нічого подібного, — хитро посміхаюся і підморгую Ромі. — На мені стрінги, це вже елемент одягу.

— Ага, звісно, ​​дві ниточки, які нічого не прикривають. Дограєшся, жінко.

— Яка я тобі жінка? Я дівчина! — ахаю, оглядаюся навколо і хапаю першу річ, що трапилася під руки, щоб кинути її в Рому.

Але реакції у мене загальмовані після довгого сну, я не встигаю реалізувати план помсти, бо мене підхоплюють сильні чоловічі руки. Я одразу цілую Рому, щоб відвернути його увагу і втекти. Ми обожнюємо дуріти, а такі милі бої без правил стали нашою традицією. Найчастіше я програю, не витримавши тортури лоскотанням, а Рома миттєво здається, коли я починаю його гладити і цілувати.

Але цього разу все йде не за планом. Я облизую язиком його губи, проникаю всередину і починаю крутитися на гарячому чоловічому тілі. Збудження закипає в крові.

— У нас всього двадцять хвилин, — шепочу, сильніше притискаючись до Роми.

— Встигнемо, — впевнено заявляє мій чоловік.

Він відсуває убік тонку тканину стрінгів і одним потужним ривком проникає у мене.

Друзів ми зустрічаємо в одязі. Я навіть умудряюсь привести в божеський вигляд скуйовджене волосся.

Першими в будинок ввалюються Катя з Вадимом, трохи пізніше приїжджають Данило та Ксюха. Навесні та влітку ми двічі на місяць зустрічаємося на дачі: готуємо їжу на мангалі, ловимо рибу, купаємось у річці та засмагаємо. Найчастіше друзі залишаються з ночівлею, і тоді ми до світанку сидимо на вулиці, граємо в "Монополію" та "Крокодила", куримо кальян, відзначаємо важливі події.

Сьогодні якраз є привід для затяжного святкування.

— Ну що, я перша скажу тост, — Ксю піднімає келих з пивом і посміхається мені: — Твій інтернет-магазин з продажу футболок зі смішними принтами працює вже цілий місяць, і клієнтів стає з кожним днем ​​все більше! Асю, я дуже рада, що ти займаєшся улюбленою справою. У тебе безмежна фантазія, якщо ти умудряєшся сама вигадувати малюнки для футболок. Вітаю тебе!

— Спасибі, Ксю, — ми цокаємося келихами, обіймаємось і п'ємо пиво.

Коли сонце ховається за горизонтом, розмови стають відвертішими. Виявляється, Катя з Вадимом вирішили жити разом, а Ксюха і Данило через тиждень вирушають до Японії, в тур найбільшими містами країни. Рома розповідає друзям, що вони з вітчимом працюють над якимось спільним проектом, але деталі поки що тримають у секреті. Я захоплено говорю про плани на майбутнє: треба підготувати масштабну рекламну кампанію для свого інтернет-магазину, а потім запустити у продаж майки, толстовки, шорти та різні забавні аксесуари.

— А ще ми отримали візу до Америки, — першим не витримує Рома. Ми тільки вчора успішно пройшли співбесіду в посольстві США і поки не усвідомили, що скоро полетимо до Нью-Йорка. Не вірю, що я побачу Центральний парк, Манхеттен, Брайтон-Біч і купу інших популярних місць.

— Круто! І ви стільки годин мовчали? Як не соромно? — захоплено кричить Катя, і ми знову цокаємося з усіма і приймаємо вітання.

Близько четвертої ранку очі починають злипатися.

— Час відпочити, — позіхає Ксюха. — У нас завтра ще цілий день відпочинку, я навіть купальник взяла про всяк випадок, раптом вода вже тепла.

Розходимося по своїх кімнатах, домовившись про те, що завтра ми з Ксю та Катею обов'язково підемо ловити рибу, а чоловіки займуться приготуванням м'яса. Якщо сонце почне припікати, можна буде ризикнути та відкрити купальний сезон.

Заходжу до спальні, знесилено падаю на ліжко і чекаю, поки з ванної повернеться Рома. Не маю наміру засипати без свого чоловіка.

— Як ти? — він лягає поруч, обіймає мене за талію і ніжно цілує.