Надія Борзакова - Дякую за зраду!, Надія Борзакова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І кинула слухавку.
Мене всю трусило. Несправедливі звинувачення просто не налазили на голову. Не вкладалися в ній. І багато всяких там ще синонімів стану, в якому просто стоїш посеред кімнати і не можеш повірити тому, що тільки-но почула. Думаєш, чи не здалося тобі це все. Адже, як таке можливо? Як можна так вивернути ситуацію, щоб зробити мене винною…
Дуже хотілося жбурнути телефон у стінку. Закричати. Не знаю, подушку побити… Хоч якось дати вихід злості, яка буквально на шматки зсередини розривала. Позбавляла розуму.
Але нічого такого я не зробила. Натомість прихопила змінний одяг і попрямувала до ванної кімнати. Там з якоюсь розлюченістю змивала вчорашній макіяж і лак з волосся, яким закріплювала зачіску, зроблену щоб ефектно з'явитися в кав'ярні.
Дурепа!
Дурепа, дурепа і дурепа! Справжнісінька! Яка знову дала використати себе та обдурити. Навіть не помічала, що це відбувається. Не хотіла помічати просто. Сховалася у відчутті власної крутості та важливості від того, що тягнула на собі весь бізнес, вирішувала питання, поки Арс розважався з цією… Що, якщо це не вперше? Якщо він зраджував і раніше, доки я гнула спину, намагаючись розвивати бізнес?
Покидьок!
Запізніле відчуття бридкості захлеснуло з головою. Я ж з ним в одне ліжко лягала. З ним. Після неї, цієї дівки. Стільки разів… Ретельно вимившись, я вибралася з ванної. Зателефонувала до клініки та записалася на прийом до свого лікаря. Дурниця, звичайно. Ми з Арсом востаннє давно… Тож були б якісь симптоми вже. Але я не могла інакше. Просто не могла.
Після клініки зателефонувала до адвоката.
- Валерію Олеговичу! Я хочу трохи все переграти.
- Як саме? – насторожився адвокат.
- Я хочу, щоб ви спробували зробити так, щоб я отримала максимально можливу частку бізнесу. Скажіть, це можна зробити?
- Так, цілком. Як я вам і казав, – хмикнув адвокат.
- Чудово. Тоді нехай буде так.
Я поклала слухавку. Всередині піднімалася хвиля незнайомого раніше злого задоволення. Радості. Передчуття.
Я тобі, Арсе, все віддала. Я довірилася тобі, кохала тебе. Орала, як проклята, просто тому, що ти хотів бізнес, але не тягнув роботу на собі, а я тебе кохала. Я дуже хотіла стати матір'ю, але готова була і від цього відмовитися, щоб бути з тобою, а ти... Ти зрадив мене. Принизив. Захотів просто викинути зі свого життя, як більше не потрібну стару річ, що відслужила своє. Проміняв мене на іншу. І ти за це заплатиш.
Ти пробудив у мені найгірше. Я тебе ненавиджу. І я тебе знищу. Ти сам у цьому винен. Насолоджуйся, любий!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дякую за зраду!, Надія Борзакова», після закриття браузера.