Віктор Суворов - Спецназ

Де на світі молодий вісімнадцятирічний солдат навчився спецназівським традиціям? Де він міг почути про білий рушник? Спецназ - це таємна організації, яка береже свої традиції і тримає їх у себе. Колишній солдат спецназу ніколи не повинен нічого розповідати - він втратить мову, якщо зробить це. У будь-якому випадку, маловірогідно, що він розповість комусь про трюк з рушником, особливо тому, хто ще не призивався. Мене били, нехай і його поб'ють теж - ось його резони.

Є тільки три ймовірних способи, якими молодий солдат може знайти вихід із ситуації з рушником. Або він просто сам здогадався, що відбувається. Рушник покладено перед входом, тому треба витерти об нього ноги. Для чого ж ще він тут? Можливо, його старший брат служив у спецназі. Він, звичайно, ніколи не називаючи цього імені чи для чого він існує, але він міг розповісти про рушник: «Знаєш, братику, там є деякі підрозділи з дуже дивними традиціями... Але бережися, якщо розбовтати - я тобі голову відірву. А я можу!» Або його старший брат провів деякий час у штрафному батальйоні. А, може, він був і в спецназі, і в штрафному батальйоні. Цілком ймовірно, що це й перейнято нинішніми штрафними батальйонами з в'язниць минулого.

Зв'язки між спецназом і штрафними батальйонами невидимі, але вони численні і дуже сильні.

Насамперед, служба в спецназі є найважчою у всій Радянської Армії. Фізичні та психологічні вимоги не тільки навмисне завищені до найвищого рівня, який тільки людина може винести, але вони часто і так само навмисно перевищують усі допустимі обмеження. Ясна річ, може виявитися, що солдат спецназу може не витримати цих екстремальних вимог і зламатися. Це ламання може виражатися в безлічі різних форм: самогубстві, різкій депресії, істериці, божевілля або дезертуванні. Їдучи з розвідувального підрозділу військового округу на підвищення в Москву, я несподівано зустрів на маленькій залізничній станції знайомого офіцера спецназу в супроводі двох озброєних солдатів.

– А ти що тут робиш? - вигукнув я. - На цій станції ти не побачиш людей більше одного разу на місяць!

– Один з моїх людей втік!

– Новобранець?

– В тому-то й біда, що він старик. Лишень місяць залишився.

– Він узяв зброю?

– Ні, пішов без неї.

Я висловив своє здивування, побажав лейтенанту щастя і пішов своєю дорогою. Як закінчився пошук, я не знаю. На кожній наступній станції вагони обшукували солдати внутрішніх військ. Тривогу підняли по всьому району.

Люди тікають зі спецназу значно частіше, ніж з інших родів військ. Але зазвичай це новобранець, що вичерпав свій ліміт і взяв із собою гвинтівку. Така людина вб'є кожного, хто став на його шляху. Але зазвичай його швидко наздоганяють і вбивають. Але в даному випадку це був старик, який втік без гвинтівки. Куди він попрямував і чому? Я не знаю. Чи знайшли вони його? Я й цього не знаю. Звичайно ж, його знайшли. У цьому вони сильні. Оскільки в нього не було гвинтівки, його не вбили. Вони не вбивають людей без причини. Що його чекало? Два роки в штрафному батальйоні і потім місяць, який він не дослужив, у спецназі.

За правилами у спецназу немає опізнавального значка або емблеми. Але неофіційними знаком спецназу є вовк, або, точніше, зграя вовків. Вовк - це сильна, горда тварина, що відрізняється просто вражаючою силою і витривалістю. Вовк здатний з великою швидкістю годинами бігти по глибокому снігу, а потім, занюхавши здобич, зробити неймовірний ривок у швидкості. Іноді він буде переслідувати свою здобич кілька днів, доводячи її до знемоги. Користуючись своєю величезною витривалістю, вовки спочатку виснажують, а потім атакують тварин, знаменитих своєю неймовірною силою, наприклад, таких як лось. Люди правильно кажуть, що «вовка ноги годують». Вовки вбивають величезного лося не стільки силою своїх зубів, скільки силою своїх ніг.

Вовк також має могутній інтелект. Він гордий і незалежний. Ви можете приручити й одомашнити білку, лисицю або навіть величезного лося з налитими кров'ю очима. Багато тварин можна надресувати для вистав. Вчений ведмідь може робити дійсно дивовижні речі. Але ви не зможете приручити вовка або надресувати його для виступів. Вовк живе у зграї, тісно пов'язаній і добре організованій бойовій одиниці хижаків, які вселяють жах. Тактика вовчої зграї групова, гнучка і смілива. Вовча тактика - це величезна кількість різних трюків і комбінацій, суміш підступності й сили, обманних маневрів і раптових атак.

Ніяка інша тварина у світі не може служити кращим символом спецназу. Існує добра причина, чому навчання солдата спецназу починається з тренування його ніг. Людина сильна і молода настільки, наскільки сильні і молоді його ноги. Якщо людина ходить мляво, волочить ноги по землі, це означає, що вона слабка. З іншого боку, танцювальна, пружна хода є вірною ознакою фізичного і розумового здоров'я. Солдати спецназу часто одягнені в обмундирування інших родів військ і знаходяться в тих же військових таборах, де й інші таємні підрозділи, зазвичай з військами зв'язку. Але не треба будь-якого спеціального досвіду, щоб виділити спецназівця з натовпу. Ви можете впізнати його за манерою ходьби. Я ніколи не забуду одного солдата, відомого як Пружина. Він був не дуже високим, дещо сутулим, з похилими плечима. Але ноги його ніколи не перебували в спокої. Він весь час пританцьовував. Складалося враження, що він весь час стримує якусь невидиму струну, і якщо цю струну перерізати, то солдат почне стрибати, бігати і танцювати без зупинки. Військовий комісаріат, чиєю роботою було відбирати й сортувати молодих солдат, не звернув на нього уваги, і його призначили в бригаду армійських ракет. Він прослужив там майже рік, поки бригада не прийняла участі в маневрах, де проти них діяла рота спецназу. Коли навчання закінчилися, роту спецназу годували в тому ж лісі поряд з ракетними військами. Офіцер, який командував цієї ротою, звернув увагу на солдата в ракетному підрозділі, який весь час пританцьовував, поки стояв у черзі за супом.

– Підійди сюди, солдате. - Офіцер накреслив лінію на землі. - Тепер стрибни.

Солдат став на лінію і стрибнув від неї без розбігу. У командира роти не було з собою нічого для вимірювання довжини стрибка, але в цьому і не було необхідності. Офіцер був навчений цим речам і знав, що таке добре, а що таке відмінно.

– Сідай в мою машину!

– Без дозволу мого командира я не можу, товаришу майор.

– Сідай і не турбуйся, зі мною в