Джаред Мейсон Даймонд - Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу

одну технологічно важку проблему, а саме спосіб вимірювання потоку іонів у мембранах електричних вугрів, я зробив надмірно узагальнюючий висновок. Але ж при цьому мені чудово вдавалося вимірювати переміщення води в жовчному міхурі методом простого зважування! Навіть зараз, 60 років потому, я використовую для наукових досліджень лише найпростіші технології. Я навчився розпізнавати важливі наукові проблеми, які можна вирішити за допомогою простих технологічних рішень. Я й досі не вмію налаштовувати наш домашній телевізор із його 47-кнопковим дистанційним пультом; у своєму смартфоні, придбаному лише недавно, я опанував тільки найпростіші функції; а там, де потрібно користуватися комп'ютером, повністю покладаюся на секретарку або дружину. Щоразу, коли мені потрібно було виконати дослідницький проект, який потребував складної техніки та технології, — аналіз поширення епітеліального струму за допомогою кабельного тестера, аналіз шуму в мембранних каналах іонів, статистичний аналіз попарного розподілу пташиних видів, — мені вдавалося знайти колег, які мали навички, необхідні для виконання цих аналізів, і мали бажання зі мною співпрацювати.

Отаким чином я насамкінець і навчився чесно оцінювати те, що я можу і чого не можу робити.

8. Досвід попередніх криз. Якщо ви вже маєте досвід успішного подолання тієї чи іншої кризи в минулому, це зміцнює вашу впевненість у тому, що вам вдасться подолати й поточну кризу. Це різко контрастує з відчуттям безпорадності, яке виникає в результаті попередньої неподоланої кризи, — мовляв, що б ви не робили, у вас все одно нічого не вийде. Відсутність попереднього досвіду є основною причиною, з якої кризи зазвичай бувають значно боліснішими для підлітків і молоді, аніж для людей старшого віку. Розрив близьких стосунків болісний у будь-якому віці, але особливо нищівним буває розрив перших близьких стосунків. Коли надалі трапляються схожі розриви, хай які болісні, людині зазвичай пригадується те, як вона пережила й подолала попередній спустошливий болісний досвід. Частково причиною того, що криза 1959 року виявилася для мене настільки травматичною, стало те, що це була перша гостра криза у моєму житті. На відміну від неї, мої професійні кризи 1980 та 2000 років травматичними не стали. Приблизно у 1980 році я, зрештою, змінив напрям своєї кар'єри з фізіології мембран на еволюційну фізіологію, а після 2000 року — з фізіології на географію. Але ті рішення не були для мене болісними, бо зі свого попереднього досвіду я вже знав, що, цілком імовірно, в кінцевому підсумку все буде нормально.

9. Терплячість. Іще однією передумовою подолання кризи є здатність перетерпіти сумніви, двозначність або невдачу при перших спробах здійснення змін — одним словом, терплячість. Навряд чи людина у стані кризи спроможеться з першої спроби самотужки виробити успішний метод її подолання. Для цього може знадобитися кілька «підходів», випробовування різних методів — їхньої здатності подолати кризу загалом та придатності для конкретного випадку — допоки, нарешті, не знайдеться реально дієвий варіант. Люди, які не здатні долати невпевненість або невдачу, які полишають такі пошуки вже на ранньому етапі, мають значно менше шансів знайти адекватний метод подолання особистісної кризи. Саме тому надана лагідним голосом на лавці в паризькому парку порада мого батька «А чом би тобі не провести іще півроку в аспірантурі з психології?» стала для мене свого роду рятівним кругом. Татко переконав мене у необхідності виявити терпіння, а сам я на той час до цього додуматися не зміг.

10. Гнучкість. Важливим елементом у подоланні кризи через вибіркові зміни є гнучкість особистості на противагу жорсткості, яка означає непохитну впевненість у наявності лише якогось одного способу вирішення проблеми. Звісно, таке переконання є перешкодою на шляху пошуку інших способів і заміни старих, вже недієвих підходів новими й ефективними. Жорсткість, або ж ригідність, буває результатом попереднього досвіду, пов'язаного з образою або травмою чи з таким вихованням, коли дитині не дозволяли експериментувати та відхилятися від норм, прийнятих у родині. Й навпаки: гнучкість може сформуватися в людини, яка в дитинстві мала право на власний вибір.

Особисто я навчився гнучкості вже в дорослому віці завдяки експедиціям, які я почав здійснювати з метою вивчення птахів у тропічних лісах Нової Гвінеї, коли мені виповнилося 26 років. У Новій Гвінеї детально розроблені плани майже ніколи не спрацьовують так, як це передбачалось. Літаки, човни й автомобілі регулярно виходять із ладу, розбиваються або тонуть; місцеві жителі та урядовці поводяться не так, як очікувалось, а вказувати їм, що і як робити, абсолютно неможливо; мости та ґрунтові дороги часто виявляються непридатними для проїзду; гори височіють не там, де показують мапи; окрім того, існують іще тисячі чинників, які спрацьовують не так, як того хотілося б. Майже кожна з моїх експедицій до Нової Гвінеї починалася з того, що я збирався зробити справу X, але з'ясовував, що це практично неможливо, і тому мені доводилося демонструвати гнучкість, тобто імпровізувати на місці й розробляти новий план. Коли у нас із Марі нарешті народилися діти, мій новогвінейський експедиційний досвід став мені як батьку у великій пригоді, бо діти є так само непередбачуваними, ними так само не можна помикати, вони так само вимагають гнучкості від своїх батьків.

11. Засадничі цінності. Передостаннім чинником, який має певний стосунок до сили его, є так звані засадничі цінності, тобто переконання, які людина вважає ключовими для власної ідентичності й які лежать в основі її морального кодексу та світобачення, зокрема релігія та відданість сім'ї. Під час кризи виникає потреба визначити, де слід провести лінію, здійснюючи вибіркову зміну. Які засадничі цінності ви відмовляєтеся змінювати, бо вважаєте їх такими, що не підлягають перегляду? В якій саме точці ви готові сказати собі: «Я краще помру, ніж зміню ОЦЕ»? Наприклад, багато людей вважають сімейні обов'язки, релігію та чесність цінностями, що не підлягають перегляду. І ми схильні поважати людину, яка відмовляється зраджувати свою сім'ю, брехати, зрікатися своєї релігії або красти задля того, щоб вибратися із кризи.

Втім, кризи часто породжують сірі зони, де цінності, які раніше вважалися такими, що не підлягають перегляду, все ж таки доводиться переглядати. Ось типовий приклад: чоловік або дружина, подавши на розлучення в судовому порядку, таким чином відмовляється від своїх обов'язків по відношенню до партнера по шлюбу. В'язні нацистських концтаборів під час Другої світової війни змушені були відмовитися від моральної заповіді «Не кради», бо харчові пайки були настільки мізерними, що вижити, не крадучи харчі, було неможливо. Багато людей, які вижили у тих таборах, зреклися своєї релігії, бо зло, яке вони відчули на собі, неможливо було узгодити з