Брене Браун - Стань сильнішим

я колись відвідаю. Знання про те, що ці місця існують і до них подорожувало чимало інших людей, навіть якщо вони ще не звідані мною, надихає.

Я створила карту підйому після падіння з історій і досвіду чоловіків та жінок, які знайшли щирі способи подолати негаразди. Цей процес навчає нас, як визнавати історії своїх падінь, помилок і пережитого болю так, щоб інтегрувати ці історії у своє життя і написати нове, сміливе закінчення.

«Визнавати свої історії і не втратити любові до себе під час цього процесу — це найсміливіший вчинок, який ми будь-коли можемо вчинити». Я і далі вірю в ці слова з двох моїх поперед­ніх книжок — можливо, навіть більше, ніж будь-коли. Але я знаю, що для визнання своїх історій потрібно щось більше за мужність. Ми визнаємо свої історії, і тому не марнуємо нашого життя ані на те, щоб вони визначали наше майбутнє, ані на заперечення їх. І хоча ця подорож інколи буває довгою й важкою, це єдиний шлях до щирішого життя.

Процес підйому після падіння

Мета цього процесу — підвестися після падіння, виправити помилки і протистояти болю у спосіб, який привносить в життя більше мудрості і щиросердності.

Розпізнавання. Чоловіки й жінки, які стають сильнішими, підводячись після падіння, прагнуть і вміють розпізнавати свої емоції. По-перше, вони визнають те, що щось відчувають: на кнопку натиснули, вони на гачку, щось їх зачепило, емоції вийшли з-під контролю. По-друге, вони прагнуть зрозуміти, що відбувається і як їхні почуття пов’язані з їхніми думками й поведінкою. Участь у цьому процесі — це вхід до нашої історії.

Осмислення. Чоловіки і жінки, які стають сильнішими, підводячись після падіння, прагнуть і вміють осмислювати свої історії. Під осмисленням я маю на увазі те, що вони чесно визнають придумані ними історії про свою боротьбу з труднощами і готові повернутися думками до подій, проаналізувати їх, співставити з реальністю, видобуваючи на світ такі теми, як особисті кордони, сором, провина, образа, горе, щедрість і пробачення.

Осмислення цих тем і перехід від нашої першої реакції до глибшого розуміння власних думок, почуттів і поведінки прокладає шлях ключовим знанням про те, ким ми є і як взаємодіємо з іншими. Осмислення — це етап, на якому розвивається щирість і починаються зміни.

Переворот. На відміну від еволюційних змін, які є поступовими, революційний переворот фундаментально змінює наші думки й переконання. Осмислення своєї історії і визнання істини заради написання нового, сміливішого закінчення змінює те, ким ми є і як взаємодіємо зі світом. Чоловіки і жінки, які, підводячись, стають сильнішими, інтегрують ключові знання, отримані під час підйому після падіння, у своє життя, любовні стосунки, працю, виховання дітей і громадянську позицію. Це має величезні наслідки не лише для їхнього особистого життя, але також для їхніх родин, організацій і громад.

Інтеграція

Слово «інтегрувати» походить від латинського integrare, що означає «зробити цілим». Інтеграція — це двигун, який допомагає нам пройти через розпізнавання, осмислення і переворот, а мета кожного із цих процесів полягає в тому, щоб зробити нас цілісними. Учасники мого дослідження розповідали про те, як важливо відчувати себе справжнім, автентичним і цілісним замість того, щоб ділити своє життя на відтинки, приховувати від самого себе його частини або редагувати свої історії. Інструменти, які вони використали для інтеграції історій своїх падінь, доступні нам усім, тому що вони притаманні усім людям і є частиною нашої особистості: це розповіді і творчість (передусім письменництво або записування нотаток про свій досвід).

Інтеграція за допомогою творчості

Стів Джобс вважав, що «творчість — це лише поєднання речей»22. Він вважав, що творчість зв’язує моменти отриманого досвіду і спонукає до створення чогось нового. Він стверджував, що це можливо, якщо ми накопичуємо більше досвіду або присвячуємо більше часу його осмисленню. Я згодна, бо саме тому творчість є таким потужним інструментом інтеграції. Творчість — це уміння звертати увагу на власний досвід і знаходити зв’язок між різними подіями, щоб дізнатися більше про себе і світ навколо нас. Окрім вивчення курсів креативності і вивчення цього процесу, у межах цього дослідження я проінтерв’ювала понад сто творчих особистостей. Жодна інша група не дала мені більше знань про суть складної середи­ни процесу і силу інтеграції.

Для досягнення своїх цілей нам потрібно лише трохи писати — нічого формального, просто накидати кілька нотаток про свій досвід. Звісно, ви можете робити і щось складніше, але це не обов’язково. Йдеться про те, щоб присвятити час і увагу своєму справді важливому досвіду.

Серед професійних оповідачів, яких я інтерв’ювала для цієї книжки, була Шонда Раймс 23— творець і сценарист серіалів «Анатомія Грей» і «Скандал», а також одна з моїх улюблених письменниць. Коли я запитала її про труднощі письменництва, вона зізналася: «Я не знаю, що собою являє герой, поки не побачу, як він долає труднощі. На екрані і поза ним тільки так і можна дізнатися, хто є хто».

Якщо «інтегрувати» означає «робити цілим», то антоніми до цього слова — «ламати», «зрікатися», «роз’єднувати», «відділяти», «розплутувати» або «розділяти на частини». Я думаю, чимало хто з нас живе в цьому світі, відчуваючи саме це. Іронія в тому, що ми намагаємося відмовитися від наших складних історій, щоб здаватися ціліснішими або більш прийнятними, але наша цілісність і навіть наша щиросердність насправді залежать від уміння інтегрувати увесь наш досвід, в тому числі і падіння.

4. Розпізнавання

Головне питання полягає в тому, чи здатні ви сказати щире «так» своїй пригоді24.

Джозеф Кемпбелл

Можливо, ви не погоджувалися на «подорож героя», але тої самої миті, як ви впали, отримали копняка, пережили розчарування, зганьбилися або відчули своє серце розбитим, вона розпочалася. Не важливо, чи ви готові до емоційної пригоди, — болю не уникнути. І це трапляється з кожним із нас. Без винятку. Єдине рішення, яке ми повинні ухвалити, — це вибір ролі, котру ми відіграватимемо у власному житті: чи хочемо ми написати свою історію самостійно або передати це право комусь іншому? Обираючи самостійне написання власної історії, ми погоджуємося на дискомфорт; це перевага сміливості над комфортом.

Одна із заяложених істин про щире життя проголошує: або ви осмислюєте свою історію і визнаєте правду, або уникаєте справжнього життя, метушливо захищаючи власну гідність. Під час осмислення історії падіння емоції іноді можуть поглинути вас із головою. Наші тіла часто реагують швидше за свідомість, викликаючи захисні механізми: втікати або боротися. Навіть у випадку невеликих, побутових конфліктів і розчарувань фізична й емоційна нетерпимість до дискомфорту — це головна причина, чому ми затримуємось на межі пережитого, уникаючи глянути правді в обличчя й інтегрувати її у своє життя. Ми вивільняємо реакцію самозахисту.

У навігації термін «числення координат», тобто визначення місцеположення, — це процес розрахунку місцеположення. Щоб зробити це, вам необхідно знати, де ви перебували і які чинники вплинули на те, що ви опинилися там, де перебуваєте зараз (швидкість, напрям, вітер тощо). Без осмислення цих чинників неможливо прокласти курс руху. У процесі підйому після падіння ми не можемо прокласти новий сміливий курс, поки не усвідомимо, де саме перебуваємо, не проаналізуємо, як туди потрапили, і не вирішимо, куди