anwsxxz - Казкові злочини , anwsxxz

Ніч. Злива. Еллі сидить за архівним комп’ютером у старій бібліотеці.

Вона не може заснути. Після арешту Корнелія щось у неї не дає спокою — деякі деталі не збігаються. Особливо — один лист у його архіві, підписаний ініціалами “A. S.”

Випадкова зачіпка:

Серед давніх записів Еллі знаходить листування, що ведеться як казка, ніби двоє авторів писали сюжет разом. І хоча Корнелій завжди вважався самітником, у ранніх чернетках його творів є постійне звернення до “моя казкова сестра”.

— Він не був один, — каже вона вголос. — Він ніколи не був один.

Розкриття:

Еллі починає копати глибше. Історія родини Штраусів приховує загублену гілку: молодша сестра Корнелія — Ада Штраус, філологиня, викладачка міфології, що зникла після скандалу на факультеті кілька років тому.

Її наукові роботи — про символізм у казках про кінець світу, зокрема про “знищення світу через забуття”.

“Коли останній міф буде втрачено, світ перестане себе пізнавати. І впаде.”

Справжній режисер:

Корнелій був виконавець. Він вірив у казку, але ідеологом усього сценарію була Ада. Вона — той, хто писав основну структуру, сценарій, маніфест. Її мета — довершити “казку” до логічного кінця.

І фінал — не просто вбивство. Це символічний апокаліпсис.

Фінальна казка:

Ада готує останній акт.

Назва її заключної історії — “Кінець світу” — заснована на фольклорних легендах про темну ніч, забуття і “останню зиму”.

В епілозі Маніфесту, який Еллі нарешті дешифрує, написано:

“Коли всі герої мертві, всі принцеси прокляті, і всі діти сплять навічно — настане час останньої історії. Та, де немає казкаря. Лише темрява.”

Перехід у дію:

Едвард отримує зашифровану записку:

“Північ. Парк. Театр без сцени.”

Разом із Еллі вони прямують на місце. Там — порожній амфітеатр, прикрашений символами з різних казок. У центрі — стара театральна лялька. В її роті — флешка.

На ній — відеопослання Ади.

Звернення злочинниці:

“Брат був лише голосом. Я — його суть. Казка не завершилась. Вона дозріла. У цьому місті забули страх. Забули дитинство. Забули душу. Я нагадую. Північ — останній дзвінок. І якщо ти, детективе, не знайдеш мене до того, як проб’є година — казка зникне. Разом з усіма.” 

Фінал частини:

Еллі і Едвард розуміють: настає розв’язка. І тепер усе — проти годинника. Еллі тихо каже:

— Вона не просто сестра. Вона — дзеркальна казкарка. І вона бачить, як ми граємо за її правилами.

Кінець частини 12. Продовження — у Частині 13: «Лабіринт».