anwsxxz - Казкові злочини , anwsxxz

Частина 11. Фальшивий фінал.

Червоні нитки на стіні слідства плетуть виразний візерунок.

Вивчивши "Маніфест", розібравши стиль, мотиви та технічні аспекти, Едвард тепер впевнений: винуватець – Корнелій Штраус, колишній славетний фантаст, що щез із суспільства після особистої біди – загибелі доньки в автокатастрофі.

Портрет підозрюваного:

Корнелій завжди вважався провидцем. Останній його роман, “Казкова Руїна”, зображав світ, в якому казка розчиняється в реальності. Зник з усіх горизонтів після трагічної втрати доньки. Три роки — і ніяких вістей.

Едвард віднаходить його в занедбаній лісовій хатині, що чудом вціліла в незайманій місцині. Всередині - гори старих рукописів, вирізок, малюнків із казковими сюжетами.
На одній із стін — напис:

“Я поверну її у світ через казку.”

Арешт:

Корнелій не чинить опору. Він виглядає спокійним, навіть полегшеним:

— Ви нарешті тут. Час завершити виставу.

На допиті каже:

— Ви все правильно зрозуміли. Казки — це ключ. Людство зруйнувало міфи, тепер міфи повертаються, щоб взяти реванш.

— А вбивства?

— Не вбивства. Очищення. Перетворення.

Едвард намагається зламати фасад:

— Це через доньку, правда? Ви влаштували це, щоб створити світ, де вона жива?

— Вона є в цьому світі. Тепер.

Публічна реакція:

Новини вибухають заголовками:

“Справу Казкових Злочинів розкрито. Арешт письменника-фанатика.”

Поліція зітхає з полегшенням. Еллі публікує матеріал: «Літературна темрява». Едвард... мовчить.

Щось не складається.

Поворот:

Наступного дня — новий злочин.
Молоду дівчину знайдено замкненою у скляній труні посеред парку.
Поруч записка:

“Справжня казка — не має автора. Вона пише себе.”

 

Удар по впевненості:

Едвард стоїть перед камерою допиту. Корнелій спокійно читає том Бруно Беттельгейма. Посміхається:

— Я не сам. І ніколи не був. Ви шукали “злочинця”. А треба було шукати казкарів.

— Вас хтось копіює?

— Хтось продовжує. Бо він був першим читачем.

 

Фінал частини:

Едвард повертається до стіни справ. Він знімає портрет Корнелія, ставить нижче. В центрі — порожнє місце.

— Це не фінал. Це фальшивий фінал. Хтось пише далі. І він знає, що ми вже в середині книги.

 

Кінець частини 11. Продовження - у частині 12: "Сестра".

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍