Вікторія Сурен - Фатальне інтерв'ю, Вікторія Сурен

Зазвичай у секонд-хенді.

Оля Нагірна поки що працює в усіляких крамницях, хоч ми й закінчили навчання в університеті рік тому, але для роботи за спеціальністю потрібен досвід, а щоб був досвід, має бути робота, а щоб була робота, необхідний досвід, а для…

На середині фільму отримую смс-повідомлення на iPhone, що вбраний в чохол з принтом в’язаних ланцюжків з товстих бежевих ниток.

Негайно (Аніта): 26-го березня відбудеться прем’єра фільму «Потойбіччя» для запрошених зірок.

Негайно (Аніта): Маєш прийти.

Вона пересилає мені електронне запрошення на моє ім’я з датою та місцем проведення. Захід відбудеться за місяць з хвостиком.

Негайно (Аніта): Буде багато блогерів, акторів, продюсерів, кілька співаків та інших розкручених людей.

Негайно (Аніта): Фотозона, фуршет та спільний перегляд фільму.

Негайно (Аніта): Маєш. Бути. Там.

Як агресивно.

Я: Без питань. Введи до мого календаря, бо забуду.

Аніта відправляє мені смайлик середнього пальця. Ми знайомі надто довго, тому наші взаємини дозволяють легкі образи. Як правило, вони адресовані лише в мій бік, але я така противна та спонтанна, що подібна поведінка Аніти зовсім не дивна. Саме тому й найняла менеджерку.

Отже, 26 березня. Кінотеатр, де збереться чимало зірок, і я також буду серед них. З високо піднятим підборіддям, червоною помадою, чистою камерою та влучними фразами.

Добре, що до цього моменту ще так довго.

⛧⛧⛧

Любі читачі, обіцяю, що наступний розділ не залишить вас байдужими!