Руслан Баркалов - Літо в моїй пам'яті, Руслан Баркалов

О, цей прекрасний час молодості, коли ти можеш мріяти, хотіти, вірити. Час, коли ти ще можеш бути по стороннім глядачем драми під назвою життя. Час, коли ти наче  то і вже тут але наче і ще ні.

Це час перших симпатій. Час перших розчарувань. І час, коли зроблений вибір стане щастям або прокляттям усього подальшого життя. Це прекрасний час. Найцінніший в житті. Але так часто безглуздо змарнований.

Чому так? Бо не всі знають як правильно ним розпорядитися, що робити, куди рухатися. І починають повзати як сліпі котенята, б’ючись головою об важкі камені реальності.

І не треба думати, що хтось інший зробив правильний вибір але не я. всі тоді помиляються. Одні жаліють про одне, інші про друге. Ті жаліють, про те, що натворили. Інші про те, що нічого такого не зробили. А життя тим часом плине, наче широка, повноводна річка – тихо несучи свої води в океан безсмертя душ.