Юрій Михайлович Канігін - Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

[Бут. IX. 25]. Цими словами праотець Ной присудив до смерті й інших різних покарань частину потомства Хама (одного зі своїх синів). Не самого Хама, а лише частину його потомства — хананеїв, що оселилися в Палестині: філістимлян, фінікійців, ферезеїв [Так у Біблії названо фрізів — північних «прагерманців», що склали ядро «нордичних арійців»], міста Тир, Сидон…

Земля ханаанська була подарована євреям самим Богом з врахуванням саме їхньої історичної місії: винищити головний оплот лівоарійських «оберменшів» того часу. Необроблених земель (і зовсім непоганих) тоді було чимало. Але рука Всевишнього направила євреїв в один з найбільш густонаселених районів світу з процвітаючою економікою, «скарбами духовної пітьми», і було дано їм наказ: воювати до повного винищення поганських народів. Найменший прояв гуманізму щодо ханаанських племен Бог вважав великим гріхом євреїв, і постійно повторював: «Ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, — не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний [Повт. VII. 2].

Боротьба євреїв з філістимлянами і ферезеями під час «освоєння» землі обітованої подається антисемітами як «бузувірство євреїв», їх прагнення поневолити все ангельське суспільство, зруйнувати нашу цивілізацію. Звичайно робиться все це поза історичним контекстом. Хоча сентенції про тотальну жорстокість євреїв все-таки допомогали «обґрунтовувати» необхідність гетто, погромів, холокостів та інших проявів цивілізованого людиноненависництва в сучасному світі.

ЧОГО НЕ ПОДІЛИЛИ «ЧИСТІ АРІЙЦІ» З УКРАЇНЦЯМИ

Лучи германской свободы принесут свет, тепло и французам, и казакам [Так нацистські етнологи називали росіян і українців], и бушменам, и китайцам.

Р. Вагнер

— Хотілося б більше дізнатися про вже згадуваний давній народ майя. Та й про ставлення фашистів до українців ви ще не говорили.

— Ну що ж, Юрію Михайловичу, будь ласка, — охоче погодився Гуру.

— Спочатку поговоримо про доколумбовий народ Америки — майя. Сьогодні вважається доведеною легенда про те, що їхню імперію заснували прибулі зі сходу білошкірі, з рудими бородами люди. І в легендах арійського циклу говориться, що із Туле (ритуального центру гіпербореїв, розташованого на таємничому острові у Північному морі) предки тевтонів вирушили за океан у пошуках кращої долі. Мова майя містить понад 400 слів санскритського кореня. Нацистські археологи проводили інтенсивні розкопки на землях майя, ацтеків, толтеків (особливо в районі відомого давнього міста Тіауанаку). І дещо із лівоарійських сказань їм вдалося підтвердити фактами. Але про це, а також про результати розкопок південноукраїнських могил і курганів, що велись під егідою СС і гіммлерівського товариства «Аненербе» в роки другої світової війни, трохи пізніше.

— Чому?

— Тема, яку ви порушили, потребує більш ґрунтовного аналізу. До речі, про вивезення українського чорнозему. Я не знаю, у яких обсягах ваша земля вивозилася гітлерівцями для господарських потреб, але те, що на вимогу «Аненербе» ґрунт із околиць південноукраїнських могил і курганів переправлявся есесівцями до Німеччини з ритуальною метою (вивозили землю тевтонського божества Тора), то це незаперечний факт.

Якщо говорити в цілому, то результати розкопок гітлерівських археологів у Південній Америці, на півдні України, на Кавказі і в Тибеті підтверджують лівоарійську версію, про яку йшлося раніше.

Отже, загадки народу майя досить легко піддаються інтерпретації з позицій нацистської ідеології. Вони, як згодом і фашисти, досить швидко створили в IX–X століттях велику імперію (щось подібне на Третій рейх). Причому, майя у більшості випадків діяли методом «аншлюс» (саме так Гітлер вчинив з Австрією). Вони приносили в жертву міста (знищили дотла навіть свою столицю), цілі племена. І що характерно, жертви приносилися божеству. Це було ритуальне дійство, або іншим словом — холокост.

Правителі народу майя, засліплені ідеєю жертвоприношення, створюють спеціальний ритуальний центр (на зразок Туле), розробляють свою символіку, серед якої, до речі, провідну роль відігравав знак свастики. Аналогій тут можна було б проводити безліч. Але ми й так відійшли від теми.

— Хвилинку, хвилинку. А все-таки, що являв собою отой ритуальний центр Туле?

— Це лівоарійська столиця країни Альтланд (територія сучасної Ісландії).

— Схоже на Атлантиду…

— Засноване місто за часів Атлантиди, але Альтланд — не Атлантида. Цей гіперборейський центр Туле нацистські етнологи «охрестили» сакральним центром германців, точніше, тевтонців («справжніх, нордичних німців»). До речі, на захід від Альтланду знаходилася «Зелена країна» (сучасна Гренландія), де мешкали прості гіпербореї, інакше кажучи, люди «другого сорту». Згодом, більше всього через природну катастрофу, саме звідси почався масовий рух гіпербореїв (і «справжніх», і «другосортних») на південний схід, аж до Центральної Азії і Тибету.

В самій Німеччині, ще до Гітлера, створюється товариство «Туле» містичного спрямування (перенесене, до речі, з Англії). Його активними членами були: один із нацистських лідерів — Рудольф Гесс (він вступив до товариства в 1919 p.),

духовні наставники Гітлера — Герман Раушнінг, Карл Гаусгофер, вчитель Геббельса Фрідріх Гундольф. Згодом активну роль у товаристві відігравали Гіммлер, Геббельс, ну і, звичайно, Гітлер — «верховний жрець». Кумиром у них був німецький композитор Ріхард Вагнер — «співець тевтонської культури». Як відомо, Гітлер обожнював маестро, особливо його знамениту містерію «Смерть богів» і його філософські погляди щодо великої місії німців.

Так от, це товариство «Туле» (ніхто, на жаль, не знає, крім нацистської верхівки, про ті оргії, що влаштовувалися на його засіданнях у присутності Гітлера) вважало своїм головним завданням посилення чоловічого («тевтонського») духу в ніжній жіночій німецькій нації [Відомо, що Гітлер, особливо в останні дні Третього рейху, не раз публічно звинувачував німців в «жіночості», «слабкості характеру», що, на його думку, й призвело Німеччину до поразки].

Як бачите, все це повертає нас до теми чоловічого і жіночого начал в історії людства. Саме тут, у товаристві «Туле», народжувалися такі формулювання і терміни, як «нордична раса», арійська раса», «оберменш», унтерменш»…

Члени товариства «Туле» активно пропагували ідею про те, що справжньою релігією Німеччини було не християнство, а «арійство». Саме вони запропонували фашистам свастику — знак «нордичної чистоти і стабільності»:

Довгий час була поширеною думка, що свастика — це східний або індійський знак, емблема буддизму, яку і запозичили фашисти. Однак цей символ має допотопну історію. Його було знайдено в Трансільванії. І належить він до епохи неоліту. Гвідо Ліст, розшифровуючи рунічну епопею «Едда» в 1908 році, охарактеризував свастику як символ чистоти крові і езотеричного знання.

У збірнику міфів і героїчних пісень германських народів «Едда» виведені образи «нордичних арійців» а острова Альт-ланд. Ось саме з дешифровки цих арійських міфів і виходили гітлерівці, вибираючи собі символіку. Тому свастика — це не що інше, як знак давнього германського бога Одіна («сонячне колесо Одіна»).

— Тоді дозвольте уточнити, хто ж все-таки є прапредком німців — південний народ Ашкеназ чи сіверяни-гіперборейці з їх магічною столицею