Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 6. Духовна проза, Микола Васильович Гоголь

Величества… декабря 18 дня 1757 года».

117

* …одного Петрова… — Йдеться про поета й перекладача Петрова Василя Петровича (1736‒1799).

118

* Встает в упор ее волнам… — Цитата з оди Г. Державіна «На возвращение графа Зубова из Персии» (1797).

119

* И смерть как гостью ожидает… — Наведено цитату з вірша Г. Державіна «Аристиппова баня».

120

* Дмитрієв Іван Іванович (1760‒1837) — російський поет; листувався з Гоголем.

121

* Хемніцер Іван Іванович (1745‒1784) — російський поет-байкар.

122

* Богданович Іполит Федорович (1743‒1803) — російський поет.

123

* Капніст Василь Васильович (1758‒1823) — російський політичний діяч, поет, драматург. Капністи були близько знайомі з родиною Гоголів.

124

* …в герої його балади Вадимі… — Вадим — дійова особа однойменної балади В. Жуковського.

125

* Уланд Людвиг (1787‒1862) — німецький поет і драматург, цілу низку балад якого переклав В. Жуковський.

126

* Под надзирание ты предан… — Цитата з вірша Г. Державіна «Победителю» (1785).

127

* «Звіт про сонце» — вірш В. Жуковського «Летний вечер» (1818).

128

* «Звіт про місяць» — послання В. Жуковського «Государыне Императрице Марии Федоровне. Первый отчет о луне, в июне 1819 года», а також «Подробный отчет о луне, представленный Ее Императорскому Величеству Государыне Императрице Марии Федоровне 1820, июня 18, в Павловске».

129

* Його «Слов’янка» з краєвидами Павловська… — Йдеться про елегію В. Жуковського «Славянка» (1815). Слов’янка — річка у Павловську, неподалік від Петербурга, де знаходилась літня резиденція царя.

130

* «Ундина» — твір «Ундина, старинная повесть, рассказанная на немецком языке в прозе бароном Ф. Ламотт Фуке, на русском в стихах В. Жуковским» (СПб., 1837).

131

* Батюшков Костянтин Миколайович (1787‒1855) — російський поет.

132

* …«стихов и мыслей сладострастье». — Гоголь помилково приписує К. Батюшкову слова з послання О. Пушкіна «Жуковскому» (1818): «Блажен, кто знает сладострастье Высоких мыслей и стихов!»

133

* Парні Еварист-Дезіре де Форж (1753‒1814) — граф, французький поет, член Французької академії.

134

* Далекий, вожделенный брег!.. — З вірша О. Пушкіна «Монастырь на Казбеке» (1829).

135

* Протей (грец. Πρωτενς) — син Океана (варіант: Посейдона) і Фетіди, морське божество, яке мало здатність віщування і дар перетворюватись у різних тварин і речі. У переносному значенні — гнучка, багатогранна, здатна до швидких і несподіваних змін людина.

136

* Не для житейского волненья… — Слова з вірша О. Пушкіна «Поэт и толпа» (1828).

137

* Ніби сяючі зуби красуні, котрі уподібнює цар Соломон до овець-юнок… — Біблійний вираз із Соломонової «Пісні над піснями»: «Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли…» (4: 2).

138

* Герой іспанський Дон-Жуан… дав йому раптом ідею зосередити все діло у невеликій власній драматичній картині… — Йдеться про «маленьку трагедію» О. Пушкіна «Каменный гость» (1830).

139

* Фауст Гете навів його раптом на ідею втиснути у дві-три сторіночки головну думку германського поета… — Йдеться про «Сцену из Фауста» (1825) О. Пушкіна.

140

* …терцини Данта навіяли йому думку… — Йдеться про вірш О. Пушкіна «В начале жизни помню школу я…» (1830). Данте Аліг’єрі (1265‒1321) — видатний поет часів італійського Відродження, письменник і політик, «батько італійської літератури», автор поеми «Божественна комедія». Терцина (іт. terzina, від terza rima — третя рима) — строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайнім — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т. д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи; вперше застосована в «Божественній комедії» Данте; широко вживається в українській поезії.

141

* «Рукопис села Горюхіна» — тобто пушкінська «История села Горюхина» (1830).

142

* «Царський арап» — незавершений роман О. Пушкіна, який після смерті автора отримав назву «Арап Петра Великого» (1827).

143

* …у виданому вже по смерті його вірші… — Йдеться про вірш О. Пушкіна «Странник» (1835).

144

* Дельвіг Антон Антонович (1798‒1831) — барон, російський поет, видавець альманаху «Северные цветы» (1825‒1830) та «Литературной газеты» (1830), друг і однокласник О. Пушкіна.

145

* Сибарит (від назви давньогр. колонії Сібарис, відомої багатством і розкошами) — розбещена розкошами і задоволеннями людина.

146

* Козлов Іван Іванович (1779‒1840) — російський поет, перекладач, творчості якого Гоголь присвятив статтю «Про поеми Козлова» (1831‒1833, надрукована після смерті).

147

* Баратинський (Боратинський) Євген Абрамович (1800‒1844) — один з найвизначніших російських поетів першої половини XIX ст., друг О. Пушкіна.

148

* Варто назвати обох Туманських… — Йдеться про російських поетів Василя Івановича Туманського (1800‒1860) та його двоюрідного брата Федора Антоновича Туманського (1801‒1853).

149

* Крилов Олександр Абрамович (1798‒1829) — російський поет.

150

* Гнєдич Микола Іванович (1784‒1833) — російський поет, знаменитий перекладач поеми Гомера «Іліада» (1829).

151

* Глинка Федір Миколайович (1786‒1880) — російський поет, публіцист, прозаїк, автор «Опыта священной поэзии» (1826) та «Духовных стихотворений» (1839).

152

* Давидов Денис Васильович (1784‒1839) — російський поет, генерал-лейтенант, партизан, герой Вітчизняної війни 1812 р.

153

* Веневітінов Дмитро Володимирович (1805‒1827) — російський поет-романтик, перекладач, прозаїк і філософ.

154

* Хомяков Олексій Степанович (1804‒1860) — російський поет, публіцист, богослов, філософ, один з фундаторів слов’янофільства.

155

* Покровы