Юваль Ной Харарі - Людина розумна

може продемонструвати генна інженерія, через що вона й викликає стільки етичних, політичних та ідеологічних суперечок. Причому проти неї заперечують не лише благочестиві монотеїсти, стверджуючи, що людина не повинна узурпувати роль Бога. Багато переконаних атеїстів не менш шоковані ідеєю, що вчені підміняють собою природу. Зоозахисники засуджують страждання лабораторних тварин в експериментах генної інженерії, а також сільськогосподарських тварин, яких легковажно видозмінюють, абсолютно незважаючи на їхні потреби та бажання. Борці за права людини побоюються, що генна інженерія може бути використана для створення суперменів, які зроблять решту з нас рабами. Деякі песимісти пропонують апокаліптичні бачення біодиктатур, які клонуватимуть безстрашних солдатів та слухняних робітників. Загальний настрій полягає в тому, що надто багато можливостей сьогодні відкриваються надто швидко і що наша здатність модифікувати гени випереджає нашу здатність користуватися цим умінням мудро та далекоглядно.

У результаті використовується лише невелика частина потенціалу генної інженерії. Сьогодні переважно модифікуються ті організми, які мають найслабше політичне лобі – рослини, гриби, бактерії та комахи. Наприклад, були виведені спеціальні лінії E. coli, бактерії, що веде симбіотичний спосіб життя в кишках людини (та потрапляє в газетні заголовки, коли покидає звичне місце, викликаючи смертоносні інфекції), для виробництва біопалива.[123] Крім того, E. coli та кілька видів грибів були модифіковані для виробництва інсуліну, що знизило вартість лікування діабету.[124] Картоплі пересадили ген арктичних риб, зробивши цю рослину більш морозостійкою.[125]

Іноді генній інженерії піддаються й ссавці. Щороку молочна промисловість несе мільярдні збитки через мастит, хворобу, що вражає вим’я дійних корів. Тому наразі вчені експериментують з генетично модифікованими коровами, молоко яких містить речовину лізостафін, що вбиває бактерію, відповідальну за цю хворобу.[126] Свинарство, що постраждало від падіння продажу через те, що споживачі непокояться про нездорові жири в шинці та беконі, сподівається на поки що експериментальну лінію свиней, яким вживлено генетичний матеріал хробаків. Нові гени змушують свиней перетворювати шкідливу жирну кислоту омега-6 на її здорову кузину омега-3.[127]

При цьому схоже на те, що наступне покоління генної інженерії зробить переробку свинячого жиру дитячою забавкою. Генетикам вдалося не просто в шість разів подовжити середню тривалість життя хробаків, але й вивести геніальних мишей, які демонструють значно кращу пам’ять та здатність до навчання.[128] А ще були досліди на полівках – маленьких, пухкеньких гризунах, схожих на мишей, більшість різновидів яких нерозбірливі в статевих зв’язках. Але є один різновид, у якому дівчатка та хлопчики підтримують тривалі й моногамні стосунки. Генетики стверджують, що виділили гени, відповідальні за моногамію полівок. Якщо додавання одного гену може перетворити мишачого донжуана на вірного й люблячого чоловіка, то чи далеко нам до того, щоб навчитися генетично коригувати не лише індивідуальні особливості гризунів (та людей), але й їхні соціальні структури?[129]

Повернення неандертальців

Однак генетики мріють не лише вдосконалювати звичні нам організми, які живуть нині. Вони беруться також відродити створіння, які давно вимерли. Причому не лише динозаврів, як у фільмі «Парк Юрського періоду». Нещодавно команда з російських, японських та корейських учених розшифрувала геном давніх мамонтів, знайдених у вічній мерзлоті Сибіру. Зараз ці вчені планують узяти яйцеклітину сучасного слона, замінити її ДНК реконструйованою ДНК мамонта та ввести цю яйцеклітину в матку слонихи. Приблизно через двадцять два місяці вони очікують народження першого мамонта за останні 5 тисяч років.[130]

Але навіщо зупинятися лише на якихось мамонтах? Професор Джордж Черч з Гарвардського університету нещодавно висунув припущення, що після завершення проекту з відновлення геному неандертальців можна буде ввести реконструйовану ДНК цих давніх людей у яйцеклітину розумних, таким чином одержавши першу дитину неандертальців за 30 тисяч років. Черч заявив, що може зробити це за якихось 30 мільйонів доларів. Кілька жінок уже зголосилися добровільно послужити сурогатними матерями.[131]

Навіщо нам неандертальці? Деякі вчені стверджують, що, дослідивши особливості їхнього життя, ми змогли би відповісти на найбільш нагальні питання про походження та унікальність Homo sapiens. Порівнявши мозок неандертальців з мозком людини розумної та виявивши відмінності їх будови, ми, можливо, змогли би визначити, які біологічні зміни породили нашу свідомість. Є також етична причина – дехто стверджує, що, якщо Homo sapiens були відповідальними за вимирання неандертальців, відродити останніх – наш моральний обов’язок. Крім того, мати по сусідству кількох неандертальців може бути просто корисно. Багато підприємців були би раді платити одному неандертальцю за важку роботу, для якої потрібні два слабосилих розумних.

Далі – більше. Навіщо зупинятися навіть на неандертальцях? Чому б не сісти за Божий кульман та не спроектувати кращих людей розумних? Здібності, потреби та бажання Homo sapiens мають генетичну основу, а їхній геном не набагато складніший, ніж у полівок та мишей. (Геном миші містить приблизно 2,5 мільярда нуклеотидів, тоді як геном розумних приблизно 2,9 мільярда – лише на 14 % більше.)[132] Мине порівняно небагато часу – можливо, кілька десятиліть, – як генна інженерія та інші форми біоінженерії дозволять нам суттєво змінити не лише нашу фізіологію, імунну систему та тривалість життя, а й розумові та емоційні здібності. Якщо генна інженерія може створити геніальних мишей, то чому б не геніальних людей? Якщо вона може створити моногамних полівок, то чому б не людей, міцно прив’язаних до своїх партнерів?

Когнітивна революція, що перетворила людину розумну з малозначущої мавпи на володаря світу, не потребувала жодних помітних змін фізіології або навіть розміру та зовнішньої форми її мозку. Вочевидь, вистачило кількох невеликих змін внутрішньої будови мозку. Можливо, ще однієї невеличкої зміни було б достатньо для другої когнітивної революції, створення геть нового типу свідомості та перетворення Homo sapiens на щось узагалі небачене.

Щоправда, ми все ще не знаємо, як цього досягти, але схоже на те, що немає жодного нездоланного технічного бар’єра, який би завадив нам створити надлюдей. Головними перепонами є етичні та політичні заперечення, що гальмують дослідження на людях. Але якими би переконливими не були етичні аргументи, навряд чи вони зможуть надовго затримати наступний крок, особливо якщо на карту поставлена можливість безкінечного подовження людського життя, перемога невиліковних хвороб, розвиток наших когнітивних та емоційних здібностей.

Наприклад, а що, як ми розробимо ліки проти хвороби Альцгеймера, які додатковим бонусом значно покращуватимуть пам’ять здорових людей? Чи зможе хтось тоді зупинити супутні дослідження? А коли ці ліки будуть розроблені, чи зможе якийсь орган обмежити їхній продаж лише хворим, заборонивши здоровим людям вживати їх для суперпам’яті?

Важко сказати, чи зуміє біоінженерія дійсно відродити неандертальців, але от з людьми розумними вона цілком може