Влад Вірт - Хроніки Загрії: Туманний світ, Влад Вірт

Усі глянули на мене вовком. Навіть в очах Дангора, зараз, була відсутня властива йому поблажливість. Можливо, я перегнув, але сказаного вже не повернеш.

— Добре, юначе, шість шукачів і один фамільяр, — Леворд удав, що не помітив моєї шпильки, — цього все одно замало, тому ми зробимо так. Гора близько, гадаю, день два й ми будемо на місці, а отже, потрібно вигадати ще трохи часу.

Тан використає навичку проколу й перенесе усіх, окрім Ведмедя та Рааля. Ваша ж задача, — Леворд пронизливо подивився на здорованя, —  увести своргів якомога далі за собою, а потім ще й трохи розважитися.

— Ведмідь, тільки булаву свою залиш, вона тобі в майбутньому ще знадобиться, — промовила дівчина.

З усієї екіпіровки здорованя, лише булава не мала статусу іменної, але сама по собі зброя була чудової якості й мала вставки з трьох малих червоних каменів, сумарно здатних збільшити силу свого господаря до 18 відсотків. У будь-який елемент іменної або звичайної броні та зброї, можна було вставити до трьох каменів посилення. Винятком була звичайна роба мага, на зразок Аліїної сукні, яку дівчина одягла в підземелля ристалища. Для інкрустації роби ювелір спочатку дробив кристал посилення на безліч дрібних камінців, а вже потім кравці вшивали його в робу. Причому роба ця не випадала з монгрів, а ткалася виключно гільдіями магів.

Я із жалем подивився на здорованя, залишеного Левордом на заклання, але одразу зрозумів, що мого жалю він не потребує. Навіть, попри відсутність зброї в руках і вірну смерть, Ведмідь стояв і радісно посміхався, немов хлопчисько в передчутті веселої забавки.

Весь його зовнішній вигляд свідчив про те, що він ладний рвати своргів, навіть голими руками, а ось на обличчі Рааля я не помітив подібного захоплення, проте хлопець, зібравши всю свою волю в кулак, рішуче кивнув, і вони обоє одразу ж вирушили в дорогу.

— Діймо, юначе. Нам краще не зволікати, чекаючи, поки хтось з особливо пильних свинорилих запримітить, що насправді нас значно більше й до того ж ми розділилися. Хоча цілком можливо, що нам зі своргами по дорозі. Це б пояснило їхню раптову появу тут, і значно вирісшу за останні дні кількість шаргських патрулів.