Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Звісно. Кілька разів перевірив її. Вона має утримати Ваала та Дахаку.

- Має? – здивувалася Данте. – Ти серйозно?

- Гаразд. Вона утримає герцогів. Хлоя зробила ще кілька штук у замку. І пішла, як ти просила.

- Чудово. Джулія, Ноель та Амаліель?

- Теж пішли, як ти і наказала, - відповів Кріс.

- Що з нашим планом «Б»?

- Усі чекають на твій наказ, - відповіла Кая.

- Добре. Якщо хтось хоче піти, у вас ще є такий шанс.

- Данте, припини, - сказала Френкі. - Ми всі тут залишимося, бо хочемо залишитися, - нефілім взяла свої мечі. – Більше не питай дурниць.

- Ви почали бійку сезону і не покликали мене? Я ображений, – у кімнаті з'явився Гавриїл. - Щось ваш захист не дуже надійний. Хоча погоджуся, обійти його було доволі складно.

- Що ти тут робиш? – здивувалася Данте, побачивши архангела.

- Очевидно, допомагаю вам. Мене Михаїл відправив на Землю. Попросив захистити тебе та його, - Гавриїл вказав на Кема. - Ну і за разом просив убити герцогів. Я й не проти. У мене з ними свої невирішені справи.

- Чудово. Допомога архангела нам не завадить, - сказав Артур.

- То який у вас план? – поцікавився архангел.

- Прийти, побачити, прикінчити герцогів, - без роздумів відповіла Данте.

- Як завжди. Данте, ти стаєш такою передбачуваною. Думаю, з цим, - Гавриїл дістав меч, - у тебе буде більше шансів. Михаїл привіт передавав. Адже ти не забула, як ним користуватися?

- Давно не бачилися, красень, - Данте взяла меч. – Люблю подарунки, хоч і тимчасові.

- У тобі щось змінилося, - зауважив Гавриїл. - Та ти що! Ти одна з нас? Цікаво. Хто пожертвував своєю благодаттю? Камаель? Хоча ні. У ньому стільки ж ангельського, скільки й було.

- Ефект тимчасовий. Не хвилюйся. Конкуренцію тобі не складу, – Данте усміхнулася. - Якщо всі готові, приступимо. Артур, Кріс, Кая, ви знаєте, що робити, якщо ми з Кемом програємо?

- Так, - відповіла валькірія. – Знести замок, запечатати диявольською печаткою та втілити у життя план «Б». Хоча він мені не подобається.

- А казала, що мене не слухаєш, - Данте усміхнулася. – Всі на свої місця.