Тімоті Снайдер - Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999

487

Майже одночасно на цей взаємозв'язок так само звернув увагу історик Роман Шпорлюк. Див. його статті за 1971, 1973 і 1975 рр., перевидані як перші три розділи його книги: Szporluk Roman. Russia, Ukraine, and he Breakup of he Soviet Union. — Stanford, CA: Hoover Institution Press, 2000.

488

Snyder imothy. he Polish-Lithuanian Commonwealth since 1989: National Narratives in Relations among Poland, Lithuania, Belarus and Ukraine // Nationalism and Ethnic Politics, 4, 3 (1998). — p. 1–32.

489

Про реалістів див.: Bielen Stanislaw. Kierunki polityki wschodniej III Rzeczypospolitej // Patrzac na Wschod. Z problematyki polityki wschodniej III RP / Bielen Stanislaw (red.). — Warszawa: Centrum Badan Wschodnich, 1997. — s. 12. Про уряд у вигнанні див. повідомлення Радіо «Вільна Європа» від 7 вересня 1990 р.

490

Про період до «Солідарності» див.: Friszke. Opozycja polityczna w PRL 1945–1980; Paczkowski Andrzej. Pol wieku dziejow Polski 1939–1989. — Warszawa: PWN, 1996; Ekier Grzegorz. he State agains Society: Political Crises and heir Aftermath in Eas Central Europe. — Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1995. Про «Солідарність» див.: Ash imothy Garton. he Polish Revolution: Solidarity. — London: Penguin, 1999; Laba Roman. he Roots of Solidarity. — Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1991; Kubik Jan. he Power of Symbols agains he Symbols of Power. — University Park: University of Pennsylvania Press, 1994; Bernhard Michael. Reinterpreting Solidarity // Studies in Comparative Communism, 24, 3 (1991). — p. 313–330; Mason David. Solidarity as a New Social Movement // Political Science Quarterly, 101, 1 (1989). — p. 41–58.

491

Про програму ППН і публікації KOP див.: Friszke. Opozycja polityczna w PRL. — s. 423, 491–493. Про відкритий лист див.: Lipski Jan Jozef. KOR: A History of he Workers' Defense Commetee in Poland, 1976–1981. — Berkeley: University of California Press, 1985. — s. 387. Див. також: Kaminski Antoni, Kozakiewicz Jerzy. Stosunki polsko-ukrainskie: raport. — Warszawa: PAN, 1997. — s. 5; Prizel Ilya. he Influence of Ethnicity on Foreign Policy: he Case of Ukraine // National Identity and Ethnicity in Russia and he New States of Eurasia / Szporluk Roman (ed.). — Armonk, N.Y.: M.E. Sharpe, 1994. — p. 108; Polityka (Warszawa), 7 березня 1998 p. — s. 42.

492

Kuron Jacek. Wiara i wina: do i od komunizmu. — London: Aneks, 1989. — s. 347–349.

493

Про цензуровану (офіційну) історіографію див.: Лісевич Іван. Українсько-польське культурне співробітництво в 70-х рр. XX ст. // Міжнародні зв'язки України, 4 (1993). — с. 58–68; Зашкільняк Леонід. Україна і українсько-польські відносини у післявоєнній польській історіографії // Ibid. — c. 145–156. Головними нецензурованими (неофіційними) текстами були: Podlaski Kazimierz [Skaradzinski Bohdan]. Bialorusini — Litwini — Ukraincy: nasi wrogowie czy bracia? — Warszawa: Przeswit, 1984, i Olszanski adeusz. Notatnik bieszczadzki. — Warszawa: SKPB, 1985.

494

Про українське питання за часів «Солідарності» див.: Зайцев Юрій. Польська опозиція 1970–80 років про засади українсько-польського порозуміння // Депортації / Сливка. — т. 2. — с. 54; Kuzio aras. he Polish Opposition and he Ukrainian Question // Journal of Ukrainian Studies, 12, 2 (1987). — p. 51; Friszke. Opozycja polityczna w PRL 1945–1980. — s. 321; Ukraincy w Polsce: 1989–1993 / Czech Miroslaw (oprac.). — Warszawa: Zwiazek Ukraincow w Polsce, 1993. — s. 269; Ash. he Polish Revolution. — p. 133.

495

Див. спогади Богдана Осадчука, Ярослава Грицака, Мирослава Поповича, Івана Дзюби, Миколи Жулинського, Мирослава Чеха та Романа Шпорлюка в Nasze Slowo (Warszawa), 8 жовтня 2000 р.

496

Про КНП див. нижче. Декларацію руху «Свобода та мир» див. у: Stosunki Polsko-Ukrainskie 1917–1947. — Warszawa: Perturbancii, 1990. — s. 122–123. Ці питання розлядались у таких виданнях: Karta, Znak, Spotkania, Oboz, Miedzymorze i Nowa Koalicja. Важливим документом був меморандум [Nadir Zdzislaw a in.], Polska-Ukraina. Polskie Porozumienie Niepodleglosciowe, листопад 1981 p. Див. загалом: Labedz Krzysztof. Spory wokol zagadnien programowych w publikacjach opozycji politycznej w Polsce wiatach 1981–1989. — Krakow: Ksiegarnia Akademicka, 1997. — s. 181–187; Pomianowski Jerzy. Ruski miesiac z hakiem. — Wroclaw: Wydawnictwo Dolnoslaskie, 1997. — s. 47; Darski Jozef. Kronika bialoruska // Kultura, 471 (1986). — s. 96; Widacki Jan. Stosunki polsko-litewskie // Kultura, 602 (1997). — s. 37–38.

497

Dudek Antoni, Gawlikowski Maciej. Leszek Moczulski — bez wahania. — Krakow: Krakowski Instytu Wydawniczy, 1993. — s. 268; Zycie Przemyskie, 29 квітня 1992 p. — s. 1, 3; Sprawozdanie stenograficzne z 25 posiedzienia Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej, 6 липня 1994 p. — s. 13–14 (далі номер сесії подано в дужках); ibid. (31), 13 жовтня 1994 р. — s. 113.

498

Kozak Stefan. Polsko-Ukrainskie dylematy i dialogi // Polska w Europe, 10 (1993). — s. 47.

499

Vachudova Milada Anna, Snyder imothy. Are ransitions ransitory? wo ypes of Political Change in Eastern Europe Since 1989 // Eas European Politics and Societies, 11, 1 (1997). — p. 1–35.

500

Це змінило колишню центрально-східноєвропейську модель. Найзатятішими фашистами та націоналістами в міжвоєнний період були колишні соціалісти. Найзатятішими фашистами та націоналістами посткомуністичного часу стали колишні комуністи.

501

Розмова з Олександром Кваснєвським у Варшаві, Польща, 17 травня 1999 р.; розмова з Єжи Гедройцем у Мезон-Лафіті, Франція, 7 листопада 1998 р.; див. також Gazeta Wyborcza, 3–4 січня 1998 р. — s. 10.

502

Grzymala-Busse Anna. Redeeming he Past: he Regeneration of Communis Successor Parties in Eas Central Europe after 1989: Doctoral dissertation. — Harvard University, 1999. Див. також: Grzymala-Busse Anna Maria. Redeeming he Communis Past: he Regeneration of Communis Parties in Eas Central Europe. — Cambridge: Cambridge University Press, 2002.

503

Про правову позицію Федеративної Республіки Німеччини див.: Documentation Relating o the Federal Governmen s Policy of Detente. — Bonn: Press and Information Office of he FRG, 1974. — p. 16, 27. Про погляди лідерів вигнаних німців див.: Нирка Herbert. Unruhiges Gewissen: ein deutscher Lebenslauf. — Munchen: Langen Muller, 1994. — s. 433ff.; Czaja Herbert. Unterwegs zum kleinsten Deutschland?