Вікторія Ковзун - Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде, Вікторія Ковзун
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– І ви по сто разів проробляєте цю саму схему, і вони завжди…
– Так, – стенув плечима. – Може, їм подобається? Хтозна: у кожного свої приколи.
Так що цілий день хлопці пахали, а я байдикувала у блаженстві. Мали бути тренування зі шпагою? Руця поранена. Страшно поранена. Мали бути тренування зі стрільби? О, мені здається, чи руця починає боліти ще більше?.. Мали бути пекельні марафони? Взагалі ногою рухати не можу. Вза-га-лі.
Так що цілий день провела щасливо. І тільки під вечір утнула непоправну дурницю…
Простіше кажучи, я згадала, що Піт Аллен досі не віддав мою улюблену стрічку, і вдерлася до нього в шатро. Але власника там не було. Палаючи свіжим обуренням, я взялася шукати стрічку сама, поперевертала всі його речі, та результат залишився нульовим… На столику колихалось полум’я свічки: отже, вийшов недавно і повернеться скоро. Добре. Почекаю нестерпного бандита і влаштую праведний погром.
А поки… Що поки? Я повела поглядом навколо і спинилась на столику: золотаві відблиски бігали його площею та освітлювали письмове приладдя: перо, чорнила, кілька листків.
«Писати вміє!» – жартома відмітила я і підійшла до столика ближче. На одному аркуші рівними рядами виднілися слова. Щоб не дуже нудитись узяла його почитати. Так-так, приватність ніхто не скасовував, а порпатись в чужих речах – не надто виховано… Але наскільки виховано поводився він, коли підглядав за пристрасними поцілунками?
Так що останні сумніви розвіялись, як дим, і з деякою зловтіхою я взялась за читання. А було там таке:
«Ти тужиш по мені,
А як так близько…
Палає серце в лютому огні,
Та більш немає в очах блиску.
Так часто дивлюся в твій бік,
Та ти про це не знаєш…
Ось проминає тяжко рік,
А ти все так страждаєш…
Та не вічною бути печалі твоїй,
І не вічно мене пам’ятати ти будеш.
Скоро всміхнешся у долі новій,
А мене, як той сон, ти забудеш…
І може, знову засяють очі прекрасні,
І знову засяє личко натхненне…
І знову всміхнеться погляд твій ясний,
Та… не для мене.»
[1] Під часу миру – леви, у битві - олені
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде, Вікторія Ковзун», після закриття браузера.
