Лія Серебро - Три бажання для мільйонера, Лія Серебро

— Анно, мені жаль... Ти не уявляєш, як мені жаль, — прошепотів він, розуміючи, що ніякі слова зараз не здатні змінити минуле.

Вона зітхнула, але у її погляді більше не було тої болісної гостроти. Замість цього проявилася тверда, горда рішучість.

— Знаєш, Дмитре, ти зараз для мене… шанс на щось нове. Але я не та наївна дівчина, якою була тоді. І хоч зараз ти мені дорогий, я все одно залишуся собою. А Зоя… вона свого часу просто втратила сестру, і саме через тебе.

Дмитро, мовчки слухаючи її слова, відчув і захоплення, і повагу до цієї жінки, яка, попри все, залишилася вірна собі й пройшла крізь всі ті болючі переживання, виростивши в собі стійкість і гордість.

— Ти неймовірна, Анно, — тихо промовив він, нарешті зрозумівши, що саме це відчуття гордості та глибини приваблює його в ній.