Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

 — Є, поки ви живі.

Ельдар на це нічого не сказав і знову повернувся до Майї:

 — Люся і домовики Рубінового замку тепер працюють в академії.

 — Ми всі були вдячні пану Семирозу за те, що він дозволив нам залишитися, — підтвердила Люся.

 — Ще б пак, — іронічно хмикнув хлопець. — Йому самому це було навіть вигідніше, ніж вам. Стільки корисних працівників.

Майя глянула на хлопця. Той міг би хоч іноді приховувати неприязнь до її батька. Одногрупник відсунув засув хвіртки.

 — Іди уздовж огорожі, а там вийдеш до бульвару, — повернув Ельдар дівчині її сумку і передав Кароліну, яка одразу пірнула під зимовий плащ Майї.

Дівчина кивнула і пішла біля кам'яної кладки. По інший бік починався гірський ліс, з яким її поділяв бар'єр з мерехтливих зелених ліхтарів.

Майя обернулася, і помітила, що Ельдар дивиться їй услід. Виявляться, від Рубінового замку залишилося куди більше, ніж здавалося на перший погляд. Що ж Ельдар відчував, перебуваючи тут і бранцем, і господарем?

Одногрупник кивнув їй на прощання і зачинив хвіртку.