Марк Логан - Віддана босу за борги, Марк Логан

32.3

Це був той самий ранок, який під час пробудження хотілося назвати добрим. Але варто було мені піднятися і пройти на кухню, а вже там зустрітися поглядом із похмурим Дороніним, як я зрозумів: ранок того дня не буде добрим.                                                                                                  

І я мав рацію у своїх побоюваннях. На відміну від мене, якому все сподобалося, та так, що я був готовий продовжити експеримент, який ми розпочали вночі, просто зараз, Андрій натхненний не був. Він вважав усе п'яною помилкою, пустощами, які не повинні повторитися.                                       

Про що друг не посоромився мені сказати, при чому не добираючи виразів.                      

Сказати, що я офігів тоді — це нічого не сказати. Добре хоч він не додумався звинувачувати мене в тому, що я нібито все підлаштував. Можливо, тоді Доронін так і подумав, але вголос нічого не сказав. 

Я мовчав, кивав гривою і в усьому з ним погоджувався. А що мені залишалося робити? Зізнатися, що я зрозумів, як насправді у нього закоханий, коли Андрій просто хотів забути все? Навіщо? Щоб бути розтоптаним його гнівом і, можливо, втратити найкращого і єдиного друга назавжди? Ні, до розставання я вже точно готовий не був.                                                                                                     

Чи почувався я приниженим? Так. Але нічого не хотів змінювати. Якщо йому не комфортно, якщо йому не сподобалося, отже, варто було і мені все забути.                                                                                

Однак минав час, дні перетворювалися на місяці, а потім — на роки. А мої почуття до друга так і не вщухли. Я продовжував дивитися на нього крадькома, пожирати очима. І тримав у собі все, як тільки міг.                                                                                                                                                                      

А потім з'явилася Таня, яка перевернула мій світ з ніг на голову. Гарна, розумна, весела. І диявольськи сексуальна. Її хотілося трахати в кожному кутку і біля кожної стіни, вже не кажучи про те, що я практично марив тим, щоб укладати її на всіх горизонтальних поверхнях, при чому дуже часто зовсім для того невідповідних. У мене і до неї було чимало дівчат, але жодна з них не кружляла голову так сильно.                                                                                                                                              

А коли дурман трохи стих, хоча я схильний вважати, що ми з нею просто звикли до такого ритму сексуального життя, я почав помічати дещо.                                                                                 

Те, як моя тоді ще дівчина задивлялася на мого найкращого друга, поки він дивився в інший бік. І те, як мій друг буквально трахає очима мою вже дружину, поки вона не бачить його погляду. І ось тоді мені в голову прийшов абсолютно божевільний план.                                                                      

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно