Ніка Цвітан - Душею не прийняти і розумом не осягнути, Ніка Цвітан

На площі мітинг пам’яті загиблих героїв.

По закінченню ввімкнули пісню «Чому родина не співає за столом» (слова і музика Микола Янченко).

Всі присутні вслухалися в слова й на перших акордах в більшості на очах сльози. Не тільки дівчата й жінки плакали, чоловіки теж не соромлячись втирали сльозу. А ще й діти… То треба було бачити…

Чому родина не співає за столом

Чом наша пісня не лунає знов і знов

А це тому, що рідна мати чекає сина біля хати

Тому родина не співає за столом.

Як же ж співати, коли душі матерів квилять чайками, коли сивіють вони як ті полини при дорозі. Коли хиляться від зажури батьківські плечі й чекають звістки від своїх кровинок.

Мій батько ти душі собі не край

А ти, дівчино гарних квітів назбирай

Рожеву квітку і червону, щоб повернулися з полону

Всі наші хлопці в рідний край.

Та все ж в душах рідних жевріє надія на те, що живими повернуться їх соколята. Шукають шляхи отримання звістки. Моляться, сподіваються, чекають. Аж кам’яніють в тому очікувані. Вірять,  що досить скоро прийде той час, коли радісні пісні будуть лунати по всій Україні й за столом будуть збиратися родинами.

Хай моя пісня пролунає на весь світ

Чому душа в родини нашої болить

Одним тепло і океани, а нашим хлопцям біль і рани

Тому душа в родини нашої болить

Там на «нулі» зараз кращі сини нашої країни. Вони собою закрили нас. Вони цілком розуміють всі ризики, творять дива мужності й стійкості й та чекають не тільки співчуття світового товариства.

Ой мирне, сонечко, ти знов до нас прийди

Не на годину, не на дві, а назавжди

Щоб дочекалась мати сина, щоб заспівала знов родина

Щоб нам ніколи вже не бачити біди.

Щоб дочекалась мати сина, щоб заспівала Україна

Щоб нам ніколи вже не бачити війни.

Чи думалось, чи гадалось нам ще кілька років тому, що війна буде снарядами, немов кігтями рвати тіла й домівки українців.

 Що над містами й селами будуть кружляти шахеди, а з гучномовців й смартфонів буде лунати не пісня, а сигнал  «Повітряна тривога».

Що будуть дні без світла й зв’язку.  Що діти з-за шкільної парти будуть бігти в сховища.

Ми молимось, віримо, сподіваємось. На Перемогу. Й підтримуємо тих, кому зараз найважче. Підтримуємо ЗСУ

Над площею лине пісня…

Кінець