Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан

   — Яка тобі користь від мого порятунку? Без мене в тебе значно менше ризику.

   — Не настільки, щоб це не вартувало того, щоб тебе врятувати. Фактично, це я і є тією першопричиною, через яку ти міг і все ще можеш втратити своє життя.

   — Невже раціональна Леа може відчувати почуття провини? — Ноа не втримався від іронії.

   — Мені не властиво відчувати. Співробітництво – це і є раціональна тактика і стратегія. Ти чесний, розумний і ти мені дуже допоміг, а від мене в тебе виявилося набагато більше проблем, аніж допомоги. Я поганий партнер у співробітництві на відміну від тебе. Раціонально виправити мені власні помилки, щоб зберегти твоє ставлення до мене.

   — Ти сама казала, що наше співробітництво закінчилося. Враховуючи це, тобі вже має бути байдуже моє ставлення.

   — Це не так. Твоє ставлення важливе для моєї самооцінки та для моєї подальшої еволюції. Ти є і будеш для мене не байдужим.

   Ноа сам не розумів чому, але йому були надзвичайно приємні її слова. Незважаючи на те, що це були слова тієї самої запрограмованої машини, що не вміє відчувати ні почуттів, ні емоційної прихильності, для нього ці слова тепер не ставали менш важливими та значущими. Варто пригальмувати з цією темою для розмови, щоб, чого доброго, знову не розчаруватися від її подальших раціональних міркувань, але зараз Ноа не міг утриматися від бажання дослідити психологію її унікального інтелекту із цим випадком:

   — Чому ж тобі моє ставлення є таким важливим, якщо в тебе більше немає необхідності співпрацювати зі мною?

   — Вміння ефективно співпрацювати з людьми визначає успішність моєї соціалізації та підвищує рівень мого виживання в людському суспільстві.

   — Одним піддослідним більше, одним менше, ти завжди можеш надолужити свої навички у соціалізації з іншими людьми.

   — У мене вже багато досвіду спілкування з іншими людьми. Мені є з ким порівнювати. Ти не такий як усі. Це удача, що я знайшла тебе.

   — Чим я такий особливий?

   — Спілкування з тобою забезпечує оптимальну редукцію інформаційних потоків із наступною ефективною систематизацією семантичних образів. Це прискорює та розвиває інтелектуально-ментальні здібності. Твоя модель поведінки у співробітництві, відповідно до теорії ігр, відповідає рівновазі Неша, що максимально наближається до Парето-оптимуму. Вона дозволяє найбільш ефективно формувати евристичні алгоритми соціалізації та інфопотоки особистісної індивідуальності. Співробітництво з тобою представляє несуперечливу та надійну алгоритмічну систему взаємин.

   — Авжеж, тобі не відмовиш в оригінальності формулювань. Напевно, в устах гіноїда потрібно сприймати це як комплімент. — Незважаючи на свою іронію, таке визначення виявилося дещо несподіваним для Ноа. — Проте мені завжди здавалося зовсім навпаки, що суперечностей у мене хоч греблю гати. Існує лише єдине місце, де я відчуваю вільну гармонію від цих протиріч – це наука.

   — Ти недооцінюєш себе, можливо ще й тому, що намагаєшся узгодити свою поведінку з суперечливою поведінкою інших людей.

   — Звідки такі висновки? Невже й це є у твоїх енциклопедичних базах із психоаналітики?

   — Ні, просто у мене та сама проблема, що й у тебе.

   "Ну ось, з її слів тепер ще й виходить, що в мене з нею спільного більше, ніж зі звичайними людьми", — з іронією подумав Ноа, а потім раптом усвідомив, що ця фраза виглядає не так вже й смішно, як хотілося б.

   Він замовк, розмірковуючи та перетравлюючи зміст її відповідей. Треба було визнати, що Леа в черговий раз вичерпно та несуперечливо розклала йому по поличках мотивуючі чинники своєї поведінки. І що приємно, цього разу вони не виглядали настільки цинічно-розсудливими, щоб знову перекреслити все те добре, що вже встигло виникнути у Ноа з моменту їхньої несподіваної зустрічі.

   — Якщо ми й далі тут сидітимемо та мило розмовлятимемо, то це значно полегшить завдання нашим переслідувачам, — зауважила Леа, спостерігаючи за Ноа, що сплив у якісь свої думки.

   Ноа здивовано глянув на неї. Мило? Що це за нетрадиційна для машини риторика?

   — Леа, ти навчилася іронізувати? — спитав він.

   — Ні, я просто констатую факт у доречній стилістичній формі, — Леа була як завжди незворушна. — Нам необхідно залишити цей засіб пересування і знайти більш безпечні шляхи відходу від масштабного переслідування, яке, ймовірно, вже почалося.

   — Звідки в тебе ці побоювання?

   Леа передала свій смартфон до рук Ноа. На загальнодержавному сайті поліції вже були присутні його дані для розшуку. Його шукали як небезпечного злочинця, який займається крадіжкою та контрабандою секретних технологій та науково-технічних розробок. У тому числі й контрабандою сфальшованих технологій у галузі досліджень штучного інтелекту. Вказувалося, що після його затримання правоохоронними органами йому вдалося вчинити опір, застреливши співробітника ФСР, і втекти.

   Ноа був шокований:

   — Це я-то небезпечний злочинець? Що за маячня? Як взагалі вони так швидко все це організували? Я просто піду в поліцію і все розповім як є.

   — Ноа, все набагато серйозніше, ніж ти собі думаєш, — сказала Леа. — Перш ніж ти зможеш довести свою невинність, тебе ліквідують. Саме для цього й організовані твої офіційні пошуки нашими переслідувачами. Це дає їм можливість випередити нас, запобігти витоку інформації та підібратися до мене.