Мері Рейн - Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн

- Катюююю, я була з Маратом. - відразу пояснила дівчина. 

- Що? тобто це про тебе він говорив? нічого собі. - оце новина.

- Тобто про мене? - Маша явно не розуміла про що йде мова.

- Марат, приходив до Мирослава, та між словом сказав, що його чекає дама. - я так раділа за подругу, тому що, схоже в неї щось закручується. - доречі, ти знала, що Марат брат Мирослава?

- Що? оце так, звісно що ні. 

- Про що ви говорили 2 години? - як він міг не сказати, що брат її боса?

- Про різне - вона відразу відвела очі, та дивно за посміхалася.

- Добре, як будеш готова розповіси. Будеш обідати?

-Ні, я вже пообідала. 

-Ну так, це було дурне запитання. - було і так зрозуміло, що Маша вже поїла з Маратом. Але запитати я мала.

Перед тим як піти поїсти, я вирішила переодягнутися. Цього разу я одягла біле худі, та чорні лосини, на ноги білі кроси. Після цього відправилася обідати.

Сьогодні на обід у мене легкий фруктовий салатик, та апельчиновий сік. Поки вибирала куди присісти, замітила Мирослава за одним із столиків.Тому вирішила туди і присісти.

- Можна? - запитала я.

- Звісно. - Мирослав нічого не їв, але пив каву, та дивився щось в телефоні. - Приємного смаку.

- Дякую. - я сіла на стілець напроти чоловіка. - Як там ваш брат?

- Нормально - трохи напружившись відповів. - а чому цікавитесь? 

- Просто так, цікаво. 

- У нас ще багато роботи. Тому ми маємо продовжити. 

- Добре. Але на вулиці знову злива. - на вулиці, почалася сильна злива, добре хоч без блискавок, та грому.

-Не переймайтеся. Попрацюємо в мене в кімнаті. - спокійно відповів чоловік. А я навпаки напружилась.

- Чому не тут? - хотілося запропонувати якісь інші варіанти. Але було зрозуміло, що тут занадто шумно для роботи. Мирослав підняв на мене погляд, та запитально поглянув.

- Тут?

- Згодна, поганий варіант. Добре, у вас так у вас. - чоловік схвально кивнув.

Після того як я поїла, ми відправилися до Мирослава в кімнату. Вона знаходилася поверхом вище нашого. Коли ми зайшли, в кімнаті пахло терпким шоколадом, та спілою вишнею. Саме так пахло від чоловіка. Цей запах був такий ідеальний. Його кімната була доволі простора. Двоспальне ліжко, шафа, стіл. 

- Ну що, почнемо? - запитав чоловік.

- Звісно.

Вам хоч подобається? Маю надію, що так❣️💞

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно