Джеймс Аллен - Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить

людям, в тому числі і майбутнім поколінням, оскільки, наскільки я знаю, ми були єдиними людьми, які довели (на власному прикладі), що глухота може бути виправлена до такої міри, щоб усі, хто страждає від цієї недуги, могли жити нормальним життям. Якщо це спрацювало для одного, спрацює і для інших.

Я впевнений, що Блер так і залишився б глухонімим на все своє життя, якби ми з його матір'ю тоді не почали формувати його життєву позицію. Лікар, який був присутній при його народженні, сказав нам тоді, що ця дитина ніколи не зможе нормально чути та говорити. Кілька тижнів тому відомий фахівець з таких випадків дуже ретельно обстежив Блера. Він був вражений, коли дізнався, наскільки добре мій син тепер чує та говорить, і сказав нам, що «теоретично, хлопець взагалі не повинен чути». Але він чув, незважаючи на те, що рентген показав, що в його черепі немає отворів, через які звук має надходити до мозку.

Коли я посіяв і виростив у його свідомості БАЖАННЯ чути і говорити, жити як нормальна людина, цей імпульс змусив Природу побудувати міст через тиху прірву глухоти і відкрити моєму синові зовнішній світ з усіма його прекрасними звуками. Лікарі розводили руками і не знали, як пояснити цей феномен. А я навіть не брався припускати, як Природа зробила таке диво. Я вважаю своїм обов'язком розповісти світу все, що знаю про цей дивовижний досвід. Я дійсно вірю, і не без причини, що немає нічого неможливого для людини, яка підкріплює БАЖАННЯ твердої ВІРОЮ.

Воістину, палке бажання використовує найбільш непередбачувані і хитрі шляхи, щоб стати реальністю. Блер бажав нормально чути — і отримав бажане! Він був народжений з каліцтвом, з яким інший би просто змирився і у кращому випадку заробляв би на життя тим, що просив би милостиню на вулиці. Але приклад Блера надихає і дарує надію мільйонам людей з вадами слуху, а також забезпечує його роботою з адекватною фінансовою підтримкою.

Маленька «невинна брехня», яку я навіював йому, коли він був дитиною, спонукала його ВІРИТИ у те, що його недуга стане величезним надбанням, і це безсумнівно виправдало себе. Істинно, поняття правильного і неправильного відходять на задній план, коли ВІРА і палке бажання можуть зробити щось реальним. І найголовніше те, що ці якості не будуть коштувати вам ні цента, адже всі вони вже живуть у вас.

Протягом усього мого досвіду роботи з людьми, ще жоден випадок не демонстрував СИЛУ БАЖАННЯ так яскраво і наочно. Іноді автори книг роблять помилку, починаючи описувати випадки і ситуації, про які вони мають поверхневі або дуже примітивні знання. Мені пощастило, що я мав можливість випробувати СИЛУ БАЖАННЯ на прикладі власного сина. Можливо, це було провидіння, що цей досвід прийшов до нас у формі таких життєвих випробувань, тому що історія цього маленького глухого, але поза всякими сумнівами відважного і сильного хлопчика, служить яскравим прикладом того, чого може досягти ваше БАЖАННЯ.

Якщо матінка-природа підкоряється волі бажання, то логічно припустити, що люди можуть підпорядкувати її своїм палким бажанням.

Сила людського розуму дійсно дивна і незбагненна штука! Часом ми не розуміємо методи, за допомогою яких вона використовує кожну обставину, кожну людину, кожну фізичну річ, яка знаходиться в межах її досяжності як засіб перетворення БАЖАННЯ на його фізичний реальний аналог. Можливо, коли-небудь науці вдасться розкрити цей секрет.

Кожного разу, коли доля приголомшує нас важким випробуванням, у нас є лише два варіанти розвитку подій, дві стратегії поведінки, які в подальшому вплинуть на весь наш життєвий шлях. Перша з них — впасти у глибокий відчай, звинувачувати всіх і вся у своїх невдачах, нити та бубоніти «Чому я?!». Інша стратегія поведінки — боротися. Боротися до самого кінця, з вірою у серці та надією у розумі. У світі немає нічого, що не можна змінити, підлаштувавши обставини під себе, а не себе під обставини. Саме у цьому і полягає секрет людей, які встигли за своє життя досягти величезних успіхів, а деякі створили навіть щось на кшталт дива. Адже інакше як дивом не можна назвати кар'єру Блера Гілла, мого любого сина, народженого глухим, який попри свої природні вади став повноцінним членом суспільства завдяки міцній вірі та величезному бажанню. Спосіб, яким був досягнутий цей вражаючий результат, неважко описати. Він складався з трьох простих і чітких елементів: по-перше, я змішав ВІРУ з БАЖАННЯМ нормального слуху. По-друге, я розповідав і навіював йому це бажання всіма можливими способами (завдяки наполегливим, безперервним зусиллям) протягом декількох років. По-третє, він мені ПОВІРИВ!

Голос генія не заглушити

Коли я дописував цю главу, на очі мені потрапила звістка про смерть пані Ернестіни Шуман-Гайнк. Один короткий абзац містив у собі ключ до розуміння надзвичайного успіху цієї співачки. Я процитую цей абзац, тому що ключ цей і є БАЖАННЯ.

«На початку своєї кар'єри, пані Шуман-Гайнк прийшла до директора Віденської придворної опери (зараз Віденська державна опера) на прослуховування. Але він навіть не став її слухати. Поглянувши на незграбну і погано одягнену дівчину, він доволі грубо крикнув: «Як ви взагалі очікуєте досягти успіху в кар'єрі оперної співачки з таким обличчям і зовнішністю? Дитя моє, відмовтеся від цієї ідеї. Купіть собі швейну машинку і йдіть працювати швачкою. НІКОЛИ НЕ БУТИ ВАМ співачкою!».

Що ж, «ніколи» це досить довго! Директор Віденської опери багато знав про техніку співу, але він мало знав про силу бажання, коли воно приймає масштаби одержимості. Якби він знав більше про цю силу, він не зробив би помилку, засудивши генія і не надавши їй можливості показати себе.

«Що ми говоримо богу смерті?» — «Не сьогодні!»

Кілька років тому один із моїх ділових партнерів захворів. Згодом йому стало гірше, і, нарешті, його відвезли до лікарню на операцію. Безпосередньо перед операцією я глянув на нього і в моїй голові промайнуло питання, як такий худорлявий і виснажений чоловік, як він, зможе успішно перенести таку серйозну операцію. Лікар попередив мене, що шансів на те, що я коли-небудь знову побачу свого друга живим, було мало. Але це була ДУМКА ЛІКАРЯ. Думка ж пацієнта була зовсім іншою. Незадовго до того, як його відвезли до операційної, він прошепотів: «Не турбуйтеся, шеф, вже через кілька днів я виберуся звідси». Медсестра з жалем подивилася на мене. Але як не дивно операція пройшла успішно і пацієнт вижив. Після того, як все було скінчено, його лікар сказав мені: «Його врятувало лише його бажання жити. Він