Olenka Ing - Срібні очі , Olenka Ing

Розділ 9. Тіні майбутнього

 

Віталій стояв на даху покинутого заводу, де вітер зривав залишки іржавого заліза. Він дивився на небо, наче намагаючись знайти там відповіді. Десь унизу, серед порожніх вулиць, лунали глухі кроки. Але Віталій не зважав на них. Його думки були далекими — там, де була його сестра.

“Чому саме вона?” — думав він, стискаючи кулаки.
“Чому їй довірили це завдання? Хіба вона готова? Хіба вона сильніша за мене?”

Він завжди оберігав Аліну, ще з дитинства. Вона була для нього слабшою, тендітною… Але тепер усе змінилося. Вона мала силу, якої не мав він. Силу, що могла змінити все. А він — він лишився в тіні. І не тому, що був слабким, а тому, що вибір зробили за нього.

— Віталію, — почулося позаду. З темряви вийшов високий чоловік у чорному плащі, з крижаним поглядом. — Ще є час. Ти можеш повернути сестру на інший шлях.

Віталій розвернувся, його очі спалахнули гнівом.

— Я ніколи не буду її зраджувати, — сказав він твердо. — Вона — моя родина.

— Але ти не розумієш, — посміхнувся незнайомець. — Якщо вона пройде свій шлях, ти станеш ніким. Вона забере в тебе все — навіть твою тінь.

Ці слова врізались у серце Віталія. Він знав, що десь глибоко боїться саме цього. Але… чи був він здатен піти проти неї?

“Може, моя роль — не тінь, а захист?” — думав Віталій, ковтаючи гіркоту.
“Може, я повинен бути тим, хто триматиме її на землі, коли вона злетить занадто високо?”

Несподівано його телефон засвітився. Повідомлення від Аліни:
«Я знаю, що ти хвилюєшся. Але я готова. Не відвертайся від мене. Я потребую тебе.»

Віталій вдихнув на повні груди. Він заплющив очі. В її голосі він відчув силу. Не ту, яка руйнує, а ту, що лікує. Вона вже змінилася. Вона виросла. І, може, тепер його роль — не змагатися, а стояти поруч.

— Скажи своїм господарям, — повернувся він до незнайомця, — що я з сестрою. І що ми разом прийдемо за вами.

Очі незнайомця блиснули.

— Тоді ти підписуєш собі вирок.

Віталій лише посміхнувся.

— Краще померти за неї, ніж жити в зраді.

---

Тієї ж ночі Аліна сиділа біля багаття поруч з Ітаном, розповідаючи про плани.

— Я хочу, щоб Віталій був зі мною, — тихо сказала вона. — Він сильніший, ніж здається. Але йому потрібно зрозуміти, що ми — команда.

Ітан узяв її за руку.

— Він зробить свій вибір. Але пам'ятай: ти не мусиш рятувати всіх. Деколи люди повинні знайти свій шлях самі.

Аліна задумалась. Але в серці знала: її шлях і шлях Віталія ще перетнуться. І коли це станеться — світ зміниться назавжди.

---

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍