Кала Тор - Потраплянка з Харкова , Кала Тор

— Так, міледі. Мій дар — поглинати емоції. В основному я здатна забирати негатив, особливо страх, розпач чи відчай.

Я зітхнула, ще не до кінця зрозумівши, як саме це працює.

— А позитивні емоції ти теж поглинаєш?

Кет засміялася, і в її сміху відчувався іронічний відтінок.

— Навіщо їх поглинати, міледі? Вони ж мають випромінюватися, а не поглинатися. Вони повинні розцвітати, наче квіти, що дарують світло.

Я посміхнулася, усвідомлюючи, як просто і в той же час мудро вона відповіла. В її словах була легкість, яка нагадувала мені, що не все потрібно ускладнювати. Я глянула на Кет - в її очах відбивався той спокій, якого мені так бракувало. У цю мить я зрозуміла, що мені справді пощастило мати її поруч. З цією думкою я видихнула, ніби нарешті відпускаючи щось зайве, і дозволила моменту огорнути мене теплом.