Рік Рірдан - Син Нептуна, Рік Рірдан

ліри, сопілок та ляскання під пахвами. (Нащо робилось останнє, Персі гадки не мав. Можливо, давня римська традиція.)

Ірида, певно, теж була у святковому настрої. Коли Персі з друзями неспішно йшли повз ушкоджену будівлю сенату, у нічному небі з’явилась сліпуча веселка. На жаль, богиня надіслала їм ще один подарунок — лагідний дощик безглютенових імітацій батончиків. Персі подумав, що вони або ускладнять прибирання міста, або облегшать його відновлення. З батончиків вийшли б чудові цеглини.

Деякий час Персі блукав вулицями разом із Хейзел та Френком, які весь час ішли поруч, соромлячись узяти одне одного за руки.

Урешті-решт він промовив:

— Я трохи стомився. Ідіть уперед.

Хейзел і Френк запротестували, але Персі бачив, що їм потрібно побути удвох.

Дорогою до табору він побачив Місіс О’Лірі, яка гралась із Ганнібалом на Марсовому полі. Вона нарешті знайшла собі гарного приятеля для бешкетування. Вони усіляко пустували, валили одне одного на землю, руйнували укріплення — загалом чудово проводили час.

Біля воріт форту Персі зупинився й оглянув долину. Здавалось, минула ціла вічність з часу, коли він стояв тут із Хейзел і вперше побачив цей гарний вид на табір. Тепер його значно більше тягнуло дивитись на східний обрій.

Завтра, можливо, за день, прибудуть його друзі з Табору Напівкровок. Так, Табір Юпітера став для нього важливим, але Персі не міг дочекатись зустрічі з Аннабет. Він тужив за старим життям — за Нью-Йорком і Табором Напівкровок, — але щось підказувало йому, що він ще не скоро туди повернеться. Гея і велетні не закінчили зі своїми каверзами — годі про це і мріяти.

Рейна надала йому другий преторський будинок на вії Принципаліс, але щойно Персі заглянув усередину, то зрозумів, що не зможе там залишитися. Там було непогано, але всюди лежали речі Джейсона Грейса. Персі й без цього почувався незручно. Він уже забрав у Джейсона звання претора, і не хотів забирати ще й дім. Не хотілось робити їхню майбутню зустріч ще більш незручною, ніж вона вже може бути, а Персі був упевнений, що Джейсон Грейс буде на тому кораблі з головою дракона.

Він пішов назад до бараків П’ятої когорти і заліз у ліжко. Сон здолав його миттєво.

* * *

Уві сні він ніс Юнону через Малий Тибр.

Вона приховувалась за зовнішністю старої жіночки в одязі з пакетів, посміхалась і наспівувала давньогрецьку колискову, стискаючи зморшкуватими руками його шию.

— Досі хочеш мене ляснути, любчику? — запитала вона.

Персі спинився посеред ріки. Він відпустив руки, і богиня звалилась у воду.

Торкнувшись поверхні води, Юнона зникла і з’явилась уже на березі.

— Ох, любчику, — захихикала вона, — це було не дуже по-геройські, навіть уві сні!

— Вісім місяців, — промовив Персі. — Ти вкрала вісім місяців мого життя заради пошуків, на які знадобився тиждень. Навіщо?

— Біда з цими смертними та їхніми короткими життями, — Юнона осудливо забубоніла. — Вісім місяців — це ніщо, любчику. Колись я втратила вісім століть, а разом із цим і більшість Візантійської імперії.

Персі закликав течію ріки. Вода закружляла навколо нього пінистим виром.

— Тихо, тихо, — промовила Юнона. — Не будь таким запальним. Якщо ми маємо намір перемогти Гею, вибір часу для кожної дії має бути досконало точним. Спочатку я хотіла, щоб Джейсон і його друзі звільнили мене з мого ув’язнення...

— Твого ув’язнення? Ти була ув’язнена і вони тебе визволили?

— Чого ти так дивуєшся, любчику! Я всього лише мила старенька жіночка. У всякому разі, ти не був потрібен у Таборі Юпітера дотепер — до миті їхньої найбільшої кризи. Вісім місяців між цим... що ж, у мене є й інші справи, хлопчику мій. Боротися з Геєю, старатись робити все за спиною Юпітера, захищати твоїх друзів — та це каторга, а не робота! Коли б мені довелось захищати ще й тебе від Геїних чудовиськ та інтриг — ні, значно безпечніше було вкласти тебе подрімати. Ти спричинив би сум’яття. Ти сама непередбачуваність.

— Сум’яття? — Персі відчував, як разом із його гнівом росте водяний вихор, звивається швидше і швидше. — Сама непередбачуваність?

— Саме так. Я рада, що ти це розумієш.

Персі обрушив водяний вал на стару, але Юнона просто зникла і матеріалізувалась подалі від берега.

— Лишенько, — промовила вона, — ти таки в поганому настрої. Але ти розумієш, що я маю рацію. Вибір часу у твоєму випадку був бездоганним. Тепер вони довіряють тобі. Ти — герой Риму. А поки ти спав, Джейсон Грейс заслужив довіру греків. У них був час побудувати «Арго II». Разом, ви з Джейсоном об’єднаєте табори.

— Чому я? — випалив Персі. — Ми з тобою ніколи не ладили. Нащо тобі сама непередбачуваність у команді?

— Тому що я знаю тебе, Персі Джексоне. Багато в чому ти імпульсивний, але коли йдеться про твоїх друзів, ти надійний, як стрілка компасу. Ти непохитно вірний і надихаєш інших бути вірними. Ти — клей, що з’єднає сімох.

— Чудово. Завжди мріяв бути клеєм.

Юнона зімкнула свої криві пальці.

— Олімпійські герої повинні об’єднатись! Після твоєї перемоги над Кроносом на Мангеттені... розумієш, боюсь, це вразило Юпітерову самоповагу.

— Тому що я мав рацію. А він — ні.

Стара жіночка знизала плечима.

— Він мав би вже й звикнути до цього після стількох тисячоліть у шлюбі зі мною, та ба! Мій гордий і упертий чоловік відмовляється знову просити допомоги у напівбогів. Вірить, що з велетнями можна битись без вас, а Гею можна змусити повернутись у сон. Я не така дурна. Але ви маєте довести свою гідність. Тільки відпливши до стародавніх берегів і закривши Браму Смерті, ви переконаєте Юпітера, що гідні битись пліч-о-пліч з богами. Це стане найвеличнішим пошуком з часів відплиття Енея з Трої!

— А якщо ми не впораємось? Якщо греки і римляни не поладнають?

— Тоді Гея вже перемогла. Послухай мене, Персі Джексоне! Найгірші біди тобі завдасть та, кого ти цінуєш найбільше, — та, що ненавидить мене понад усе.

— Аннабет? — Персі знову відчув, як здіймається всередині нього гнів. — Тобі вона ніколи не подобалась. А тепер ти ще