Дейв Еггерс - Сфера

численні малята пообгортали хвостами водорості та щупальця актиній. Дуже заспокійлива картина, і Мей ненадовго поринула у її споглядання.

— Прегарно, — мовив Бейлі, оглядаючи корали і водорості — лимонні, блакитні, бордові. — Погляньте на ці щасливі створіння. Царство спокою. Аж не хочеться його якимсь чином порушити, — сказав він. Мей зиркнула на Бейлі, а він, здається, і сам злякався власних слів, знаючи, що його висловлювання не в дусі запланованого заходу. Бейлі мигцем зиркнув на Стентона і схаменувся.

— Але ми домагаємося реалістичного, холістичного погляду на світ, — сказав він. — А це означає, що мають бути присутні всі мешканці екосистеми. Віктор уже подає знак, що пора запросити акулу.

Мей поглянула вгору і побачила Віктора, який намагався відкрити люк на дні ящика. Акула й далі була непорушна, дивовижне самовладання. А тоді почала сповзати похилою площиною з оргскла. Цієї миті думки Мей розривалися. Усвідомлювала, що відбувається природна річ, акула приєднується до тих, з ким ділила природне середовище. Знала, що це правильно і неминуче. Вона раптом подумала, що це так само природно, як падіння літака з неба. Жахіття настає пізніше.

— А тепер останній член підводної сім’ї, — прокоментував Бейлі. — Щойно випустять акулу, ми вперше в історії побачимо, яке насправді життя на дні Маріанської западини і як співіснують такі ось створіння. Ми готові? — Бейлі поглянув на Стентона, який мовчки стояв поруч. Стентон рвучко кивнув головою, мовляв, мене питати необов’язково.

Віктор випустив акулу, яка начебто вже стежила за своєю жертвою крізь оргскло, уявно готувалася до обіду і вже знала розташування кожної страви; акула шубовснула у воду, швиденько хапнула найбільшого тунця і зжерла його, двічі клацнувши щелепами. Поки тунець просувався її травним трактом, а це було всім видно, акула з’їла ще двох, один за одним. Четвертий борсався у її щелепах, а гранульовані залишки першої рибини вже сипалися снігом на дно акваріуму.

Мей поглянула вниз і побачила, що ані восьминога, ані малят морського коника вже не видно. Вловила якісь ознаки руху в отворах коралу, помітила щось схоже на щупальце.

Хоча Мей, здавалося, не сумнівалася в тому, що акула не може бути їхнім хижаком — зрештою, Стентон знайшов їх недалеко одне від одного, — вони все одно ховалися, ніби чудово знали, що таке акула і які в неї наміри. Мей поглянула вище і побачила, що акула кругами плаває спорожнілим акваріумом. За кілька секунд, поки Мей видивлялася восьминога і морського коника, акула зжерла ще двох тунців. З неї сипалися їхні останки.

Нервово сміявся Бейлі.

— От мені тепер цікаво… — почав він, але змовк. Мей підвела погляд і побачила, що Стентонові очі примружені і не пропонують жодного вибору. У події не можна втручатися. Поглянула на Кальдена, чи пак на Тая, який не зводив з акваріума очей. Спостерігав за тим, що відбувалося, спокійно, нібито вже бачив таке і знав, чим усе закінчиться.

— Ну, добре, — сказав Бейлі. — Наша акула дуже ненажерлива дівчинка, і я б уже переймався долею решти мешканців цього невеличкого світу, якби дечого не знав. Але я стою біля одного з найбільших дослідників підводного світу, а він знає, що робить.

Бейлі говорив, а Мей за ним спостерігала. Він очікувально дивився на Стентона, сподіваючись на підказку, натяк, що можна припинити експеримент, пояснити, заспокоїти. Але Стентон захоплено дивився на акулу.

Несамовито швидкий рух змусив Мей знову поглянути на акваріум. Ніс акули глибоко ввіткнувся в корали й атакував їх з брутальною силою.

— О ні, — простогнав Бейлі.

Корали піддалися, акулячий ніс проник глибше й одразу вигулькнув уже з восьминогом, якого вона витягла на відкритий простір акваріума, ніби хотіла показати всім — і Мей, і її глядачам, і Мудрецям, — як вона розірве тварину на шматки.

— Ой лишенько, — стиха мовив Бейлі.

Навмисно чи ненавмисно, але восьминіг намагався опиратися долі. Акула відірвала йому ногу, заковтнула голову, аж збагнула, що восьминіг досі живий, відносно цілий і борсається десь позаду неї. Але це тривало недовго.

— О ні. О ні, — шепотів Бейлі.

Акула розвернулася і в пориві гніву відірвала восьминогові щупальця, один по одному, і тут йому настав кінець, від восьминога лишилася якась пошматована маса молочного кольору. Акула вже дожерла, двічі відкривши пащу, і восьминога більше в акваріумі не було.

Від Бейлі долинуло щось схоже на схлипування; не ворухнувши плечима, Мей повернула голову і побачила, що Бейлі відвернувся, затуливши долонями очі. Натомість Стентон дивився на акулу гордо та зачаровано, як той батько, що вперше спостерігає, як дитина робить щось особливо достойне, значно раніше виправдовуючи його сподівання й очікування.

Віктор нерішуче навис над акваріумом, намагаючись упіймати Стентонів погляд. Він, здається, ставив собі те саме запитання, що й Мей, а чи не ліпше відокремити акулу від морського коника, поки ця тварюка його теж не з’їла. Коли Мей повернулася до Стентона, він і далі незворушно спостерігав за акваріумом.

За кілька наступних секунд, після напористого тикання носом, акула розтрощила коралову арку, витягла геть беззахисного морського коника і зжерла його за два укуси: спочатку пропала делікатна голова, а тоді вигнуті, немов виліплені з пап’є-маше, його тіло і хвіст.

Відтак, як та машина під час роботи, акула заходилася кружляти і тицяти носом, аж поки зжерла тисячу малят, і водорості, і корали, і актинії. Вона поглинула геть усе і позбулася решток дуже швидко, встеливши порожній акваріум тонкою плівкою білого попелу.

— Що ж, — сказав Тай, — приблизно так я собі все й уявляв. — Він здавався непохитним, навіть бадьорим, тиснучи руку Стентонові, а потім Бейлі, а тоді, все ще тримаючи руку Бейлі в своїй правиці, лівою узяв за руку Мей, нібито вони всі троє зараз підуть у танок. Мей відчула щось у долоні і квапливо стиснула пальці. Тай відсмикнув руку і пішов.

— Я теж, певно, піду, — прошепотів Бейлі. Ошелешено розвернувся і покрокував тьмяним коридором.

Акула зосталася в акваріумі сама; вона кружляла, невгамовна і вічно голодна. Мей не розуміла, скільки їй тут іще слід залишатися, а глядачам на все це дивитися. Вирішила, поки Стентон тут, вона теж нікуди не йтиме. А він стояв біля акваріума довго. Ніяк не міг надивитися на акулу, на її неспокійне кружляння.

— Побачимося, — нарешті мовив. Кивнув Мей, а потім її глядачам, число яких сягнуло ста мільйонів; декотрі вжахнулися, але багато хто захоплено прагнув продовження.

У туалетній кабінці, спрямувавши об’єктив на двері, Мей піднесла Таєву записку мало не до самого носа, щоб не побачили глядачі. Тай наполягав на зустрічі і докладно пояснював, де вона має відбутися. Коли Мей буде готова, написав він, їй потрібно вийти з туалету, а тоді увімкнути звук і сказати: «Я повертаюся». Всі подумають, що вона повертається в туалет через якусь гігієнічну необхідність. Цієї миті він на півгодини вимкне її трансляцію і всі камери «ВидоЗміни», що