Лаванда Різ - Дочка пірата, Лаванда Різ

- А я й зараз люблю! - Огризнувся Ілай, - але погодься не дуже приємно дізнатися від людини, який бачив на власні очі, як мою дружину цілує мій колишній друг!

- Треба було плюнути в очі тому, хто це сказав! - Вигукнула Енн. - Бун не цілував мене, ми лише обійнялися! Так, я проговорила із ним цілу ніч, але це ні кого не стосується, особливо коли це не моя таємниця. І ще, які б не були у нас з тобою стосунки, Ілаю – я завжди залишатимуся вільною людиною! І я маю право вирішувати, як мені чинити! Моя совість чиста! І більше виправдовуватися та принижуватися перед усіма вами я не збираюся! - Розлючено сказала вона, різко розвертаючись, щоб піти. Але через два кроки Енн налетіла на Буна, якому довелося втримати її силою, обхопивши за талію, щоб вона не поривалася бігти далі.

- Що це за бурхлива сімейна сцена? – спитав він.

 - Якісь психи розповсюджують чутки, що у нас із тобою роман! З поцілунками та бурхливою ніччю, – сердито кинула дівчина, ображено надувши губи.

- Ну, якщо когось гризуть сумніви та невпевненість нехай так і думає. Хіба тобі не подобається дражнити людей, доводити їх до сказу, до несамовитої люті? – хитро посміхнувся він.

- Але тільки не Ілая. Я люблю його і хочу, щоб він мені довіряв!

- А я раптом упіймав себе на думці, що був би не проти такої правди. Адже зараз я у всіх на очах притискаю тебе до себе, а він дивиться та сатаніє. А уяви, що буде, якщо я тебе справді поцілую? - прошепотів Бун, і в його очах затанцювали зелені лукові іскри.

- Тільки спробуй, і я тебе вдарю, буде страшенно боляче, - тихо прошипіла Енн йому на вухо. - Між іншим, Буне, ця твоя риса передалася тобі з піратськими генами. І цю ж рису від батька перейняли мої брати, а особливо Зур. І я завжди бунтувала проти будь-якої провокації. Тож відпусти мене по-доброму. Насправді я не хочу тебе травмувати.

- Слухай, ти стаєш такою гарною, коли сердишся! Просто хочеться здатися в полон без бою, - уїдливо посміхнувся він, відпускаючи її. Але, затримавши за руку, додав так само напівпошепки. – Ми ж тепер двічі пов'язані путами спорідненості. Ти врятувала мені життя і виявилася ще й моєю зведеною сестрою. А раптом мені захочеться виявити свої родинні почуття?

- Досить жартувати, Буне, інакше я пошлю тебе до біса! - Вирвалася Енн, залишаючи їдальню навіть не озирнувшись.

А Бун, як ні в чому не бувало, демонструючи свою перевагу, з викликом підійшов та сів поруч із Ілаєм:

- Значить так, говорю один раз, без зайвих питань, - відверто почав Бун, - Зараз – це була просто гра, аби подражнити ревнивця, вчора - сентиментальність та нічна душевна розмова. Звітувати на тему цієї розмови я перед тобою не зобов'язаний. Ти її чоловік, а не господар, чорт забирай! Вона вже доросла дівчинка, щоб вирішувати, куди та навіщо вона йде. І між мною та Енн нічого не було і бути не може, бо вона любить тебе. Це зрозуміло? - Бун глянув на колишнього друга довгим промовистим поглядом дорослого чоловіка. - Не будь клоуном Ілаю, щоб не розчаровувати її!