Аліна Скінтей - Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей

— Адріан, ти завжди занадто драматизуєш ситуацію. Ти думаєш, що всі проблеми можна вирішити зброєю і загрозами? — Лукас відповів з рішучістю в голосі. — Я тобі ще раз повторюю, розбійникам я не наказую. Я тільки купую в них те, що не має бути на чорному ринку.

Адріан посміхнувся, але його вираз не був радісним.

— Ти недооцінюєш серйозність ситуації, Лукас. Володарка тіней не має бути в руках тих, хто не розуміє її силу. Ти чекав, що все минеться і відповідальність ляже на розбійників, і тебе не зачепить?! Навіть ти повинен був би це зрозуміти. Ти першим будеш в списку, кого допитуватиме капрал Уайт. Закон про переслідування чаклунів пітьми, вже давно скасований!

Лукас підняв брову, відчуваючи, що розмова вивертається зовсім в інший бік.

— Адріан, займися тоді розслідуванням з капралом Уайтом на пару. Мені байдуже. Не варто втягувати мене у ваші ігри, безпідставно. Це не моє діло, і я не планував брати участь у жодних інтригах, що пов'язані зі сферою купівлі чаклунів. І байдуже якою магією вони володіють! — Соуер відповів з обуренням у голосі.

Соуер проходить повз Даерона, навмисне його зачіпаючи плечем. Адріан різко хапає його за руку, заводячи лікоть за спину, й буквально притискаючи до дверей стайні.

— Гарячка тебе вхопи, — вилаявся Соуер, коли підборіддя стукнулося об дерев’яні двері, а руку завели за спину. Обоє чоловіків були однакового зросту й статури. Адріан застав його зненацька. — Що ти в біса робиш?

Адріан поглянув на нього із напруженим виразом, не припиняючи тиснути на руку.

— Лукас, ти вже заангажований, хочеш ти цього чи ні. Спочатку на неї нападають розбійники, — він навмисне не називає імені Сільсії. — А потім тут з’являєшся ти. Збіг?! Не думаю.

— Я маю власні справи тут. Відпусти!

 Лукас смикнувся та Адріан його тільки ще сильніше притис.

— Я можу зробити тобі пропозицію: співпрацюй зі мною, і обіцяю, ти не будеш причетним до цієї ситуації. Або ж ти обереш інший шлях, і я не обіцяю, що тебе це не зачепить.

— Якщо ти думаєш, що я зацікавлений у твоїй пропозиції, ти помиляєшся. Мені не потрібні жодні зв’язки, з вами, військовими чаклунами.

— Ну, тоді бажаю тобі успіху, Лукас, — Даерон відпускає руку Соуера, відходячи від нього на кілька кроків. — Пам'ятай, що ти неодмінно зустрінешся з капралом Уайтом. Він не буде таким поблажливим, як я.

З цими словами Адріан пішов, залишивши Соуера з його думками на самоті.